«Віра дає людині силу навіть тоді, коли руйнується світ» – голова Катехитичної комісії Олена Пенязєва

Війна змінює все — життя, звички, плани. Та є речі, які залишаються непорушними навіть у найтяжчі часи. Серед них — покликання служити Богові та людям, зокрема через катехизацію.

Нещодавно Катехитична комісія Одеського екзархату оголосила новий набір на програму вищої релігійної освіти за спеціальністю «Катехит». Ця програма діє вже чотири роки й за цей час підготувала 50 випускників, які сьогодні успішно реалізовують своє покликання у парафіях. В екзархаті всі катехити, що отримують канонічні місії та служать у громадах, мають відповідну освіту або ж є студентами програми. Це служіння особливо цінне тепер, коли війна поставила людей перед найглибшими духовними викликами.

Голова катехитичної комісії Олена Пенязєва наголошує, що головна мета їхньої праці — підтримувати систематичне й безперервне катехитичне служіння в екзархаті. «Ми об’єднуємо катехитів, плануємо формаційні заходи, віднаходимо й підтримуємо покликання, координуємо вишкіл. По суті, комісія є центром, що вивчає актуальні проблеми й шукає шляхи їх вирішення», — пояснює вона.

Після завершення війни, вважає пані Олена, ці завдання залишаться незмінними, але з’являться нові виклики. Насамперед — відновлення катехитичних шкіл на звільнених територіях і підготовка нових катехитів для служіння в громадах, де війна перервала духовне служіння.

Сьогодні віра стає для людей життєвою опорою. «У час екзистенційного страху, коли світ довкола руйнується, єдиною силою залишається віра. Вона підтримує, надихає й дає надію», — зазначає голова Катехитичної комісії. За її словами, навіть під час війни зростає кількість нових покликань: лише за останні чотири роки комісія набрала три групи студентів — мотивованих і зрілих людей, готових служити Церкві. Нині триває набір на четверту групу.

«Навчаючись у КПІ УКУ, студенти проходять справжню еволюцію — формацію, яка охоплює всі сфери життя та формує цілісну особистість. Передусім це особливе середовище, об’єднане спільними цінностями, де відбувається взаємозбагачення через дружбу, братерство, молитву, спільні завдання та пережиття. За три роки навчання відбуваються глибокі якісні зміни: зростає духовне життя, зміцнюються стосунки в спільноті, яка живиться єдністю з Христом та одне з одним. Простіше кажучи, наші студенти переживають ніби другу молодість — духовну весну», — додає вона.

Джерело натхнення катехити знаходять у Святому Дусі, у спільноті та самому служінні. «Коли катехит відчуває, що він не сам, легше йти вперед. Сил додає виховання дітей, підтримка родин, допомога священикам. Треба завжди повертатися до усвідомлення свого покликання й місії Церкви — саме це дає витривалість», — зазначає голова комісії.

Велику роль у розвитку катехитичного служіння відіграє владика Михаїл Бубній. «Владика — наш духовний батько і сильна, цілісна особистість. Особливо у воєнний час він проявив себе як людина, яка є поруч із кожним, хто служить. Його приклад духовної зрілості, жертовності та стійкості є для нас великим джерелом сили», — ділиться Олена Пенязєва.

Війна змінила й методи катехизації. Частина занять відбувається онлайн — через Zoom, перегляд фільмів, дискусії чи індивідуальні завдання. Проте багато парафій вже відновили очні зустрічі. «Ми не можемо оминути реальність війни, бо вона є частиною життя дітей. Під час занять ми говоримо про віру, надію, жертовність військових, про милосердя й обов’язок перед родинами загиблих», — пояснює співрозмовниця.

Інтеграція внутрішньо переміщених осіб у парафіяльне життя теж стала важливим напрямком. Хоча окремої програми немає, цей процес відбувається природно. «Священики й катехити з великою пастирською чуйністю залучають переселенців до життя громади. Дехто з них відчув покликання до катехитичного служіння і нині навчається. Особливо важливою є індивідуальна катехизація дітей, які не були охрещені чи не готувалися до Таїнств», — додає пані Олена.

Життя багатьох людей змінилося завдяки катехитичній формації. Так, перекладачка жестової мови Рима Дівнич після навчання організувала групу нечуючих, яких не лише супроводжує на Літургії, а й катехизує. Бухгалтерка з Херсона Тетяна Гошко під час окупації відчула покликання і тепер допомагає отцям василіянам у Херсоні. А жінки з Миколаєва, працюючи у «Карітасі», відкрили катехизацію як новий вимір служіння.

«Молодь надихає приклад старших катехитів і жертовна праця священників. Але найбільше натхнення дає сутність самого служіння — служіння Христові та Церкві. Кожен християнин покликаний бути апостолом. Усвідомлення цього покликання, відчуття Божої присутності та дія Святого Духа дають силу, витривалість і сенс», — переконана голова катехитичної комісії Одеського екзархату.

Микола Мудрик

Пресслужба Одеського екзархату