Глава УГКЦ освятив в Одесі чернечий дім Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії

У середу, 22 липня 2020 року в Одесі, Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав, спільно із владикою Михаїлом Бубнієм, екзархом Одеським, та місцевими священнослужителями, освятив богослужбову каплицю і чернечий дім Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії. На освячення першого монастирського дому Сестер Служебниць на території Одеського екзархату УГКЦ завітали також місцеві добродії та Сестри Служебниці зі Львова та Києва.

На початку освячення було зачитано Декрет заснування чернечого дому та богослужбової каплиці на честь Стрітення Господнього. Відтак Блаженніший Святослав, Отець і Глава УГКЦ, здійснив освячення престолу, каплиці та всього монастирського будинку.

Опісля владика Михаїл Бубній, екзарх Одеський та голова Патріаршої Комісії у справах монашества, розповів, що ідея заснування цього монастиря зародилася в контексті реорганізації монашого служіння в УГКЦ. «Наші монаші спільноти мають свої доми і провінції не тільки в Україні, але також в інших країнах світу. Я запропонував подумати над реорганізацією своїх монастирів в такий спосіб, щоб там де служіння тої чи іншої богопосвяченої спільноти вже виконало свою історичну місію, і де від довшого часу немає покликань, натомість є матеріально видиме надбання нерухомості, відчужити його та інвестувати там, де є розвиток нашої Церкви і великі потреби у богопосвячених спільнотах», – зазначив владика.

За словами єпископа, до співпраці було заохочено провінції різних країн, і саме Сестри Служебниці першими відгукнулися на таку ідею. «Сестри Служебниці провінції Христа Царя вирішили продати свій дім у Канаді, щоб купити будинок під монастир тут в м. Одесі на Південних теренах України, території матірної Церкви, де наша церква на сьогоднішній день активно розвивається», – розповів владика Михаїл і додав, – «Дай Боже, щоб ми освячували ще не один подібний монастир».

Блаженніший Святослав у своєму слові після освячення монастиря ствердив, що значення цієї події стане зрозумілим лише з часом, «з відстані історії». Звертаючись до владики Михаїла, Глава Церкви наголосив на важливості заснування цього першого монастиря Сестер Служебниць на території Одеського екзархату: «Якщо єпархія чи екзархат не мають монастирів, вони не мають коріння. Заснування нової обителі – це момент, коли ця молода структура нашої Церкви глибоко закорінюється на тій землі, де Господь Бог захотів збудувати, відновити, впорядкувати свою святу Церкву».

Вітаючи сестер із освяченням монастиря, Предстоятель зазначив, що щиро вітає їх «із таким мудрим рішенням, мудрим рухом зокрема сюди, до цього причорноморського краю». «Сьогодні, як ніколи, тут, на цих землях, які бачили і переживали різні сторінки історії, так потрібно вашої присутності, так потрібно, щоби хтось навчив сучасну людину в Одесі вірити в Бога, навчив наново відкрити для себе Його живим, присутнім тут, між нами», – сказав Глава й Отець УГКЦ, наголосивши, що «це – особлива місія тієї євангелізації, яку Сестри Служебниці Непорочної Діви Марії тут будуть звершувати».

На завершення урочистостей сестра Мирослава Яхимець, провінційна настоятелька Сестер Служебниць в Україні, подякувала Блаженнішому Святославу за благословення і освячення дому. Слова вдячності сестра висловила і преосвященному владиці Михаїлу та пані Тоні, яка допомогла знайти цей дім. Проте найбільше вона дякувала Богові. «Якби не Господь, цього би не було, і я вірю, що це – Його задум. Тому, найперше, я щиро Йому вдячна».

В особливий спосіб сестра Мирослава подякувала також сестрам провінції Христа Царя в особі сестри Христини Сиротинської. «Такий жест свідчить про глибоку єдність нашого згромадження, і моє серце радіє з цього приводу», – завершила настоятелька і звернулася до сестер, які виконують місійне служіння в Одесі: «Дорогі сестри! Хочу вам побажати, щоби цей дім ніколи не пустував, щоб тут були завжди ті душі, які будуть прагнути зустріти Христа. Цей монастир є під покровом Стрітення Господнього і нехай кожен, хто переступить поріг цього дому, зустріне цього Бога».

Довідка:

Сестри Служебниці Непорочної Діви Марія (ССНДМ) — найчисленніше чернече жіноче згромадження (понад 1 000 сестер-монахинь) Української Греко-Католицької Церкви, засноване в 1892 році василіянином о. Єремією Ломницьким  за підтримки пароха села Жужель о. Кирила Селецького. Завдання згромадження: релігійне виховання дітей і шкільної молоді та церковно-харитативна допомога по парафіях (захоронки, сиротинці, школи, лікарні, притулки для похилих віком тощо).

Укладений для сестер-монахинь чернечий устав того ж року схвалив митрополит Сильвестр Сембратович. Перший дім виник у с. Жужелі (тепер Жужеляни) поблизу Сокаля завдяки допомозі місцевого душпастиря Кирила Селецького, 1894 оформився головний монастир у Кристинополі під проводом тамтешніх василіян. Під керівництвом першої сестри-монахині Йосафати Гордашевської, співзасновниці згромадження, жіночі монастирі невдовзі поширилися в Галичині, поміж українською еміграцією в Канаді (1902) і Бразилії (1911) та в Югославії (1906), в Карпатській Україні (1928) й у США (1938).

У 1934 році ССНДМ підлеглі доти єпархіальній владі, були централізовані під головним зарядом з одним чернечим уставом, затвердженим остаточно Пієм XII 1956, і діяли у трьох чернечих провінціях: для Європи, Канади й США з Бразилією. У 1938 мали в Європі 92 доми і 494 сестри та вели захоронки (76, бл. 5000 дітей), сиротинці (15 з 380 сиротами) та 3 народні школи, економію у 4 духовних семінаріях та різноманітну церковно-харитативну працю по парафіях, головно між жіноцтвом.

Радянська влада скасувала ССНДМ в Галичині (1940—1941 і головно по війні) і чимало з них вивезла до концентраційних таборів; така сама доля зустріла їх під комуністичним режимом у Чехословаччині 1950, тільки деякою мірою вони змогли існувати в Польщі (13 осідків) і в Югославії (7).

Головний дім верховної управи є в Римі, по 2 доми у Франції, Англії та Німеччині; за океаном — у Бразилії (43 доми), Канаді (23), США (20) і (з 1965) в Аргентині (4). ССНДМ далі працюють насамперед у парафіяльному шкільництві, мають власні середні й вищі школи для дівчат та дають місійно-катехитичну допомогу священикам по далеко розкинених колоніях.

Пресслужба Одеського екзархату