ВЕЛИКОДНЄ ПОСЛАННЯ БЛАЖЕННІШОГО СВЯТОСЛАВА
Високопреосвященним і преосвященним владикам,
всесвітлішим, всечеснішим і преподобним отцям,
преподобним ченцям і черницям, дорогим у Христі мирянам
Української Греко-Католицької Церкви
Христос воскрес!
Від раннього ранку чуваймо
і, замість мира, пісню принесім Владиці,
і Христа побачимо – правди Сонце,
що всім життя освітлює.
Пісня 5 Канону Воскресної утрені
Дорогі в Христі!
Сьогодні небо і земля, ангели і люди проголошують на весь всесвіт найповніший вияв істини: Христос воскрес! Силу цього привітання відчуває кожен із нас, від наймолодшого до найстаршого, відповідаючи: воістину, насправді, дійсно Христос воскрес! Усіма мовами ми цю істину урочисто сповіщаємо словами пасхального Євангелія: «…і ми славу його бачили, – славу Єдинородного від Отця, благодаттю та істиною сповненого» (Ів. 1, 14). Усі ми піднесені невимовною радістю і оживлені Воскресінням Христовим – Він бо воскресає і живе для того, щоб жили і воскресали в Ньому та разом із Ним і ми.
Від раннього ранку чуваймо і, замість мира, пісню принесім Владиці…
Сяйво воскресіння Сонця правди першими побачили жінки-мироносиці серед темряви ночі розчарування, зневіри і страху. Зі сльозами на очах несуть миро для померлого і журяться, хто їм відкотить великий камінь від входу до гробу. Кожен із нас, переживши смерть і похорон близької особи, може зрозуміти, з яким болем у серці жінки-мироносиці йдуть провести в останню путь свого Вчителя. Проте натрапляють на іншу, неочікувану істину. Ангел у білому одязі їм сповіщає: «Не жахайтеся! Ви шукаєте Ісуса Назарянина, розп’ятого. Він воскрес, його нема тут. Ось місце, де його були поклали» (Мр. 16, 6).
Наша Пасхальна утреня закликає нас «чувати», тобто прокинутися зі сну і відкритися на несподіване Боже. Чувати тут означає бути чутливими до того, що є правдивим, справжнім та істинним: чувати, щоб пізнати Істину; чувати, щоб не дати себе одурити тому, що фальшиве та оманливе; чувати, щоб зустріти Воскреслого. Його сяйво виявляє нам правду про себе, про те, чого варті наші зусилля, праця і страждання, чого варте наше діло як Церкви, громади і всього народу. Правда, що Христос воскрес, є такою ж дійсною і певною, як і те, що сонце зійде і ніч поступиться місцем дневі. Воскресіння Христа, як Сонця правди, нам «життя освітлює» – показує нам не лише справжній зміст пошуку мироносиць, а й сенс життя, страждань і навіть смерті кожної людини: ми сотворені для воскресіння в Христі і наше земне життя є чуванням-очікуванням цього воскресіння. Хай слова псалмоспівця стануть нашою піснею у світлі Воскресіння: «Співайте Господеві нову пісню, співайте Господеві, уся земле! Співайте Господеві, благословіть його ім’я; звіщайте день у день його спасіння» (Пс. 96, 1-2).
…І Христа побачимо – правди Сонце…
Ми живемо у світі культури фейків і неправди, фальшивих продуктів і облудних ідеологій. Настала епоха постправди, коли дійсність наче твориться для чиїхось приватних інтересів, «на замовлення», незалежно від того, що насправді відбувається з цілими народами, культурами та поодинокими особами.
Правда для сучасної людини перестає бути цінністю. Тому кожен християнин, який вірить, що Христос воістину воскрес, повинен спитати себе самого: чи істина для мене важлива? Чи, можливо, я деколи нехтую правдою, бо мені комфортніше жити без неї, не турбуватися її пошуком? Чи я вмію сказати собі правду про власне життя і свої недоліки, а не приписую їх іншим і скидаю на інших свої гріхи?
Нинішнє середовище життя серед «підробок та обману» є ніччю для людства і, фактично, вмиранням і погребінням людського духу. Бо без правди людина гине, як квітка без сонця. Пророк Ісая напоумляє про таке лихо, кажучи: «Горе тим, що зло добром звуть а добро – злом; що з пітьми роблять світло, а зо світла – пітьму; що гірке роблять солодким, а солодке гірким! Горе тим, хто у своїх очах мудрі та перед собою самими розумні!» (Іс. 5, 20-21).
Святкувати Пасху, Воскресіння Господнє, серед такої ночі означає бути служителем Істини, світочем Сонця правди – Христа, що освітлює нам життя. Приклад жінок-мироносиць є закликом до всіх нас шукати воскреслого Спасителя. Миро, яке вони несуть, щоб помазати тіло покладеного до гробу Ісуса, – це символ нашого особистого обов’язку шукати правду і йти до неї, їй служити і про неї свідчити перед могутніми світу цього, навіть ризикуючи власним життям. Свідчити істину – це пасхальне покликання кожного християнина.
Правда має власну силу, яка перемагає брехню так само звитяжно, як Христос подолав смерть, як світло усуває темряву, а сонце виганяє рештки ночі. Коли матимемо відвагу жити в правді, то станемо свідками сили Воскресіння Христового, побачимо, що її треба не так боронити, як, радше, показувати власним життям, за прикладом мироносиць, які запевняли апостолів про воскресіння Ісуса, навіть коли ті не йняли віри.
…Що всім життя освітлює
Ми, як народ, часто відчуваємо на собі вбивчу силу неправди. У нас крали і далі крадуть правду про наше минуле. Нам накидали і далі накидають фальшиві ідеології, щоб зруйнувати наше сьогодення. Нас обманювали і далі обдурюють у час передвиборчих перегонів, щоб украсти наше майбутнє. Війна, яку веде наш народ, насправді є війною з нічим іншим, як із неправдою, брехнею та всім, до чого вона призводить у житті людини і суспільства, у міждержавних відносинах і в самому існуванні світової спільноти.
Ось чому таким важливим для нас є благовіст у день Пасхи: Христос воістину воскрес! Наука нашого Господа і Вчителя є для нас світилом і дороговказом. Адже боротьба з неправдою починається в глибині людського серця. Верховний апостол Петро закликав: «Очистивши послухом правди душі ваші для братньої нелицемірної любови, любіть гаряче один одного щирим серцем, відроджені наново не з тлінного насіння, а з нетлінного: словом Божим живим і вічним» (1 Пт. 1, 22-23).
Живімо, отже, у світлі Воскреслого, перед яким жодна темрява і неправда не можуть встоятися. Вірмо в Христову істину і служімо правді в усіх сферах людського життя – і Україна, її народ будуть непереможні. Усяке діло, що збудоване на брехні, завалиться, як це колись сталося з комуністичною імперією зла. Будуймо нашу державу на істині та правді, хоч би якою гіркою і важкою вона нам видавалася. Воскреслий Христос має силу освітити наше життя та воскресити нас до нового майбуття.
Саме сьогодні у світлі справжньої Істини-Христа нам треба пізнавати своє минуле і з довірою до воскреслого Спасителя впорядковувати своє теперішнє. Саме тепер силою Його перемоги над брехнею будуймо своє майбутнє – не примарне, темне чи сумне, а просвітлене і радісне, у повноті життя, яке маємо в Господі.
Дорогі в Христі браття і сестри! У цей світлий, радісний день прагну привітати всіх вас із Пасхою Господньою. Нехай світло Христа – Сонця правди – просвічує кожного з вас до відповідального служіння істині та дає вам відвагу і витривалість перед темною брехнею лукавого. Усім, в Україні й на поселеннях сущим, засилаю свої щирі молитви і сердечні вітання. Нашим воїнам, що на передовій, та їхнім сім’ям, вимушено переселеним особам і мешканцям окупованих територій, полоненим і в’язням сумління, молодим і старшим, здоровим і немічним – кожному з вас бажаю радості життя, поставленій на правді про Божу безмежну любов до нас. Обіймаю вас батьківською любов’ю і щиро бажаю вам благословенних Великодніх свят, смачного свяченого яйця та світлої пасхальної радості!
Благодать воскреслого Господа нашого Ісуса Христа, любов Бога Отця і причастя Святого Духа нехай будуть з усіма вами!
Христос воскрес! Воістину воскрес!
† СВЯТОСЛАВ
Дано в Києві,
при Патріаршому соборі Воскресіння Христового,
у день Собору архангела Гавриїла,
8 квітня 2019 року Божого