У храмі Вознесіння Господнього в м. Одесі побували мощі святого Івана Хрестителя

Вже з ранніх віків християнства, вірні вважали собі за честь побувати на місцях, де жив і проповідував Господь наш Ісус Христос, де появлялась Пресвята Богородиця або де поховані тлінні останки великих святих – Христових подвижників. Це проща, паломництва. Такі ж св. місця є і в нас, в Україні, де народ тисячами іде просити заступництво Матері Божої в чудотворних іконах або святих, прославлених на нашій святій українській землі. В сьогоднішніх часах є можливість не тільки самому поїхати, але й щоб мощі святих, які подвизалися по різних країнах світу, побували в містах та селах нашої Батьківщини для почитання тих, які не мають можливості кудись далеко поїхати.

Від 4 до 17 жовтня вірні новоствореної парохії Вознесіння Господнього в м. Одесі мали нагоду прийняти до свого храму цінні та рідкісні мощі – частину святої десниці чесного, славного пророка, предтечі та Христителя Господнього Івана – які віками зберігаються в церкві Пресвятої Трійці в українському місті Бережани. Давніше зберігалися при мощах грамоти патріярхів, царів, господарів та єпископів (серед них і митрополита Андрея Шептицького), які стверджували автентичність цих мощей, але на жаль вони за совєтської влади загубились (або були знищені). Самі мощі – це більша (на яких 15 центиметрів) частина руки/ліктя св. Івана. Докладнішу історію цих мощів можна прочитати в інтернеті на сторінках «Мощі св. Івана в Бережанах».

Щоденно мощі виставлялися для почитання вірними, які приходили помолитися перед ними, прикластися до них та засвітити свічки в різних своїх наміреннях. Щодня, правилася Божественна Літургія, Молебень та Акафіст до св. Івана, водосвяття та помазання хворих і немічних. І різні приходили люди – ті, які хотіли помолитися; ті, які приходили з цікавості; ті, які приходили з потреби заступництва і помочі Святого; ті, які просили зцілення душі або тіла. В останній день відбувся обхід довкола храму з мощами та благословення ними вірних.

Який благовійний час для вірних та для храму! Можна було відчути присутність самого Святого. Єдине, як сказав хлопчина, який зайшов до храму помолитися перед мощами: «Я побачив оголошення про мощі, яке висіло недалеко трамвайної зупинки та вирішив сам (йому десь 11 літ) приїхати, подивитись та помолитись. Шкода – такий великий Святий, а щось мало людей прийшло поклонитися його мощам!» Свята правда! Але яке духовне задоволення для тих, які потрудились і «прийшли на прощу до мощiв св. Івана»!  

 

Прес-служба Одеського екзархату

матеріали: о. диякон Віталій Бурчин

{gallery}stories/25.10.17{/gallery}