Часті запитання
Як молитися на Вервиці?
Що таке Таїнство?
Це видимий знак невидимої Божої благодаті та присутності Христа в Його Церкві. Під час Свого вознесіння на небо наш Спаситель залишив обітницю своїм учням: «Отож Я з вами по всі дні аж до кінця віку» (Мт. 28, 20). Катехизм вчить нас, що через Таїнства «Христос продовжує навчати, зціляти, прощати, животворити в Церкві» (Катехизм УГКЦ, 404). А ще саме в Таїнствах звершується «спасаюча й освячуюча дія Церкви» (Катехизм УГКЦ, 405).
Який є поділ Таїнств?
Її усього сім, і вони мають свій поділ на:
⁃ Таїнства християнського втаємничення: Хрещення, Миропомазання, Євхаристія, через які «людина стає членом Христового Тіла й учасником священичого, царського та пророчого служіння Христа»
⁃ Таїнства оздоровлення: Покаяння та Єлеопомазання, через які вірний отримує тілесне та духовне зцілення.
⁃ Таїнства служіння: Священства і Подружжя, під час них «вірних посвячують на служіння церковній спільноті та «домашній церкві» (Катехизм УГКЦ, 407).
Таїнство Хрещення
Чому Хрещення є першим і необхідним Таїнством?
Хрещення є передумовою участі в усіх інших Таїнствах, так як саме через Хрещення людина стає учасником Царства небесного і частиною Церкви- Тіла Христового, також розділяє життя Ісуса Христа, здобуває нове життя у Христі і звільняється від гріха.«Хрещення відкриває доступ до інших Святих Таїнств і священнодійств у Церкві, через які Господь освячує, живить і провадить свою Церкву й кожного віруючого» (Катехизм УГКЦ, 414).
Де ми дізнаємося про Хрещення?
В Новому Завіті ми знаходимо розповіді про те, що:
⁃ Ісус сам хрестився в річці Йордан перед тим, як почати своє проповідництво (Мт 3, 13-17);
⁃ Христос заповів хрестити інших в Своєму головному завданні, яке залишим своїм учням: «Тож ідіть і навчіть усі народи, хрестячи їх в імʼя Отця, і Сина, і Святого Духа» (Мт 28, 19).
⁃ В Євангелії від Йоана Спаситель підкреслив необхідність цього Таїнства: «Істинно, істинно кажу тобі: Коли хтось не вродиться з води та Духа, не спроможен увійти у Царство Боже (Йо 3, 5).
Хто може здійснювати Таїнство Хрещення?
«Таїнство Хрещення звичайно звершує священик як духовний отець парафіяльної спільноти, до якої приєднується новоохрещений. Однак, якщо людині загрожує небезпека смерті, її може охрестити кожен християнин. Тоді Хрещення здійснюють триразовим поливанням хрещеника водою і словами: «Хрещається раб Божий (або раба Божа) (ім’я) в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь». Якщо людина, яка в небезпеці смерті прийняла Хрещення без повного літургійного обряду, не померла, то її приводять до священика, щоб він довершив Чин Хрещення, а також звершив таїнство Миропомазання. Святі Таїнства Хрещення і Миропомазання приймають тільки раз у житті, оскільки, народившись Святим Духом у Христі, ми назавжди залишаємося дітьми Отця» (Катехизм УГКЦ, 423).
Хто може бути хресними батьками?
«Хресними батьками як дітей, так і дорослих можуть бути тільки вірні, віра та спосіб життя яких може послужити похресникові зразком для наслідування. Духовний зв’язок між хресними батьками і похресником триває протягом усього життя». (Катехизм УГКЦ, 418).
Чи є якість обмеження чи ще щось, що треба знати при виборі хресних батьків?
Так, Кодекс Канонів Східних Церков (кан. 685, §1,2 ККСЦ)зобовʼязує нас притримуватися певних вимог для того, щоби хресні могли належним чином виконувати свої обовʼязки.
1. Бути віком від 16 років.
2. Бути охрещеним, миропомазаним та приймати Святе Причастя.
3. Належав до Католицької Церкви
4. Мав намір для цього завдання
5. Був призначеним батьками, опікунами або тим, хто має бути охрещеним.
6. «Не був батьком або матір’ю чи в подружжі з тим, хто має бути охрещеним»
7. «Не був покараний карою екскомуніки, навіть малої, суспензи, усунення, або позбавлення права виконувати завдання хресного батька»
8. Будучи одруженими, перебувати в церковному шлюбі.
Які обовʼязки є у хресних батьків і де ми їх знаходимо?
Ці обовʼязки описані в Кодексі Канонів Східних Церков:
«Обов’язком хресного батька, на підставі прийнятого завдання, є супроводити того, що вийшов з дитинства і має охреститися, під час християнського втаємничення або представляти дитину до хрещення і старатися, щоб охрещений вів християнське життя, відповідне хрещенню, і сумлінно виконував пов’язані з ним обов’язки» (кан. 684, §2, ККСЦ).
Хочу розуміти значення символів, дій та предметів, які використовуються під час цього Таїнства.
Знак Хреста – «Знак Хреста на початку відправи витискає печать Христа на тому, хто Йому належатиме, і виражає благодать відкуплення, яку здобув для нас Христос Своїм Хрестом» (ККЦ, 1235).
Святе Письмо – «Голошення Слова Божого освітлює об’явлену правду кандидатам та згромадженню і викликає відповідь віри, невіддільну від Хрещення. Таким чином, Хрещення є особливим способом «таїнством віри», позаяк воно є таємничим входом у життя віри» (ККЦ, 1236).
Екзорцизм, що читається – «Оскільки Хрещення означає звільнення від гріха і від спокусника до нього, диявола, тому-то виконується один (або декілька) екзорцизмів над кандидатом. Його помазують олією оглашенних або той, що хрестить, кладе на нього руку, а той виразно зрікається сатани. Так підготовлений, оглашенний може визнати віру Церкви, якій він «передається» через Хрещення» (ККЦ, 1237).
Занурення, поливання водою – «Занурення у стислому значенні, яке означає і здійснює смерть для гріха і входження в життя Пресвятої Трійці через уподібнення до Пасхального таїнства Христа. Хрещення виконується найбільш промовистим способом: потрійним зануренням у хрещальну воду. Та від давнини його можна уділяти також потрійним поливанням голови кандидата (ККЦ, 1239).
Крижма – «Білий одяг символізує, що охрещений «одягнувся в Христа» (Гал. 3,27) і воскрес із Христом» (ККЦ, 1243)
Свічка – «Свічка, запалена від пасхальної свічки, означає, що Христос осяяв новоохрещеного. У Христі Ізіб охрещені є «світлом світу» (Мт. 5,14)» (там само).
Помазання святим миром – «У літургії Східних Церков помазання після Хрещення є таїнством Миропомазання» (1242).
Кажуть, що головним наслідком Хрещення є «захист» дитини від злого ока та злих сил.
Насправді, так думати про Таїнство Хрещення є помилкою, гріхом та проявом магічного мислення. Очевидно, ми віримо, що благодать Божа сама по собі захищає людину від зла, але під головними наслідками Хрещення треба розуміти більш глибокі речі. Звернімося до Катехизму Католицької Церкви, щоби дізнатися, чому вчить нас Церква:
«Плоди Хрещення, або благодать Хрещення, є багатою дійсністю, яка містить: відпущення первородного гріха та всіх особистих гріхів; народження до нового життя, через яке людина стає всиновленою дитиною Отця, членом Тіла Христа і храмом Святого Духа. Тим самим охрещений включений у Церкву — Тіло Христа — і стає учасником Христового священства» (ККЦ, 1279).
Що треба підготувати та придбати завчасно перед Хрещенням?
До Храму треба йти, взявши з собою:
⁃ Ксерокс документів (свідоцтво про народження, паспорт);
⁃ Крижму, натільний хрестик, свічку.
Чи дозволяється вживати морепродукти в пісні дні?
Так, можна. Партикулярне прав УГКЦ (Канони (закони), якими керується та живе УГКЦ) не забороняє вірним своєї церкви споживати морепродукти в часі посту.
Також вартує додати ще деякі розяснення та пригадати про правдиву сутність посту, яку черпаємо із Катехизму УГКЦ. Під час посту християни стримуються в їжі, однак це не самоціль, а засіб, щоб очиститися від пристрастей: «Якщо від їжі постити, а від пристрастей не очиститись, то даремний піст, бо не послужить до виправлення, а через нещирість душа уподібниться до злих демонів, котрі ніколи не їдять».
Правдивий піст полягає у «відкиненні всякого зла, стримуванні язика, відмові від гніву, похоті, обмовляння, неправди й кривоприсяги». Значення посту для християнина розкриває стихира з Вечірні в Сиропусну неділю: «Почнімо радісно час посту! Віддавши себе духовному подвигові, очистьмо душу, обмиймо тіло і стримуймося в їжі, і від усяких пристрастей, насолоджуючись духовними чеснотами. Зростаючи в них любов’ю, сподобимося всі побачити всечесну страсть Христа Бога і, радіючи духом, святу Пасху».
З давніх часів християни постили, наслідуючи сорокаденний піст Христа, під час якого Він боровся проти спокус диявола та переміг їх. Піст як спосіб духовної боротьби розвинуло чернецтво, бачачи в ньому засіб осягнення чистоти серця. Піст охоплює всю людину: тіло – через стриманість у їжі та питті, душу – через стриманість від пристрастей. Святий Йоан Золотоустий навчає: «Ти не їси м’яса? Не споживай нескромностей своїми очима. Нехай постить і слух; а піст слуху в тому, щоб не приймати лихослів’я та наклепів. Нехай і язик постить від сквернослів’я і лайки… Яка користь, коли ми стримуємося від споживання птиці й риби, а братів угризаємо та пожираємо?».
Піст нерозривно пов’язаний з милостинею. «У день, коли постиш, споживай лише хліб та воду. те, що ти звичайно споживав би, маєш віддати вдові, сироті чи потребуючому.
Таким чином ти мусиш самому собі в чомусь відмовити, щоби з твоєї відмови хтось інший отримав користь, щоб наситився й помолився за тебе Господеві». Милостиня як вияв любові до ближнього є наслідуванням самого Бога, Який першим виявив Своє милосердя до людини.
Тобто, підсумовуючи вищесказане, можна стверджувати, що правдиве значення посту полягає не у стримуванні від їжі, але в очищенні від пристрастей (стримування язика, гніву, похотей, обмовляння, неправди тощо), осягненні чистоти серця, але також і у милостині для потребуючих людей, тобто зростання у любові.
