Слово владики Михаїла Бубнія до молільників під час молитовного телемарафону на Живому телебаченні «Україна під Покровом Богородиці у сьомий день війни в Україні»,виголошене 2 березня 2022 року Божого в Одесі

Не замовкнемо ніколи, Богородице, про силу Твою говорити ми, недостойні;
бо коли б ти не предстояла благаючи, хто б нас вирятував від стільки бід?
Хто ж би охоронив нас нині вільними? Не відступимо від Тебе Владичице:
Твоїх бо рабів спасаєш завжди від усякої біди, Єдина, благословенна.

Боголюбивий, многостраждальний і нескорений український народе! У цей сьогоднійшній день всесвітній день молитви і посту за мир в Україні,  стоїмо і ми, молячися в молитовному марафоні і цей щит нашої віри і молитви подаємо нашим захисникам, нашим воїнам, нашим героям на лінії фронту.

Сьогодні ми молимося особливо до Пресвятої Богородиці, нашої Покровительки, нашої заступниці, матері, бо хто як не мати може захистити свою дитину. Ми знаємо що неодноразово в історії, пресвята Богородиця приходила з особливою поміччю. І це сталося також коли Константинопіль оточили війська і коли цей, безбройний народ не міг чинити опору, Патріарх закликав весь люд Константинополя до молитви. І ось, коли вони молилися над головами цих молільників Пресвята Богородиця простягає свій омофор, як захист від ворогів. І в чудесний спосіб вороги відступили. Отже молитва має велику силу. І в цьому кондаку, який я процитував на початку криється дуже глибокий зміст.

Можливо подібною молитвою молилися тоді молільники у Влахернському храмі у Константинополі і казали не відступимо від тебе Владичице, твоїх бо рабів спасаєш завжди від усякої біди. Хто ж нас нині охоронить? Хто ж нас нині зробить вільними, як не ти, Пресвята Богородице, як не твій Покров. І це Покров був помічним особливо нашим козакам, які вирушаючи у збройні походи, найперше йшли до храму помолитися і віддати своє життя у руки Пресвятої Богородиці.

Недавно ми закінчили прощу монашества УГКЦ, яка цього року проходила у Запоріжжі. За дивними обставинами ми провели її 22-23 лютого, напередодні війни. І остання наша спільна міжконфесійна молитва була власне на острові Хортиця у Храмі Пресвятої Богородиці. Там ми усердно молилися до Богородиці про захист нашої Батьківщини, і ми віримо, що вистоїмо.

Вже кілька днів триває війна а ми стоїмо. Пресвята Богородице допоможи нам, рятуй нас, захисти нас, покривай своїм пресвятим омофором, дай відсіч ворогові, усмери його, щоби він не проливав людської крові і щоби війна як нашвидше закінчилася. 

Не замовкнемо ніколи Богородице просити твоєї помочі.

Слава Ісусу Христу!