Слово владики Михаїла Бубнія під час ІІ з’їзду молоді Одеського екзархату
Слава Ісусу Христу!
Всесвітліші, всечесні і преподобні отці! Преподобні сестри монахині! Найдорожчі наші юнаки та дівчата – учасники цього з’їзду!
Відкриваючи цей ІІ-гий молодіжний зїзд дозвольте мені найперше щиро Вас привітати і одночасно подякувати усім Вам, що не пожаліли свого дорогоцінного часу, відклали всі свої дуже важливі справи, щоб взяти участь у цьому з’їзді.
Вже стає доброю традицією для молоді кожного року збиратися з різних куточків нашого Екзархату, щоб разом ділитися досвідом своєї віри, ближче пізнавати одні одних і спільними зусиллями допомагати Христові віднаходити заблукані овечки у цьому світі і своїм молодечим ентузіазмом оживляти наші парафії.
Цьогорічна наша зустріч є дуже знаковою, оскільки припадає на 150-ліття від дня народження Великого Митрополита, Праведного Андрея Шептицького, який будучи таким ще молодим, у своїх 35 років вже став Главою УГКЦ. Саме він у 30-тих роках минулого століття заснував на сьогоднішній день чи не найбільшу молодіжну організацію, яка називається “УМХ”. Він дуже добре розумів, що в Церкві треба звернути особливу увагу на молодь. З нагоди 1900-ої річниці смерти і воскресіння Ісуса Христа, 7 червня 1933 року, у м. Львові відбулося велике релігійно-національне свято української католицької молоді, яку організував Митрополит Андрей Шептицький. На демонстрацію тоді прибуло близько 50 тисяч молодих осіб, які після Божественної Літургії склали присягу на вірність Ісусові Христові, своєму Спасителеві.
Чи зібрали би ми сьогодні таке число людей?
Від того часу пройшло 82 роки. Думаю, що всі вони, учасники того з’їзду, вже відійшли у вічність, але їхні діти та онуки становлять зараз ядро церковного і християнського життя. Як ви знаєте, Греко-католицька Церква в Україні пройшла страшні часи переслідування за радянських часів, але цей безбожний, комуністичний режим не зумів зламати цієї присяги на вірність Христові, яку вони давали тоді у м. Львові.
А сучасна молодь, яка вона є, чого шукає?
Ще старовинні римляни говорили “Juventus – ventus” – Молодь – це вітер.
Старші люди говорять, що зараз молодь страшно зіпсована, якась не така. Вони, коли були молодими – були зовсім інші. Ще інші говорять: “Нинішня молодь – це покоління пригнічених, відкинутих людей та бунтарів”.
А що говорить Церква про молодь?
Другий Ватиканський Собор, подібно як праведний Митрополит Андрей Шептицький, особливу увагу звернув на молодь. Він говорить, що молодь становить виняткову силу і виклик майбутності Церкви. Церква вбачає в молоді свою дальшу дорогу, своє продовження в майбутність. Собор називає молодь “надією Церкви”. Як твердять Отці Собору молодь глибоко вразлива на такі цінності як справедливість, мир, спокій і добро. Серця молодих людей відкриті на братерство, приязнь і солідарність. А Святий папа Іван Павло ІІ говорив про молодь щось колосально важливе: “Молодь – каже він – має вроджене відчуття правди”.
Церква дивиться на вас, дорога молоде, з вірою і любов’ю. Молодість – це не тільки певний період життя, але це час, в якому молода людина, подібно як євангельський юнак, шукає відповіді на головні питання життя; шукає сенсу життя і того, як має почати будувати свою майбутність. Шукає свого покликання. А відповіді на ці питання знаходяться у Слові Божому, яке проголошує Ісус устами своєї Церкви.
В молодих людях є великий потенціал добра і творчих можливостей. Цей же Святий папа Іван Павло ІІ, який дуже любив спілкуватися з молоддю, говорив: “Церква потребує вашої енергії, вашого ентузіазму, ваших молодих ідеалів, щоби проникнути все суспільство Божим Словом і Євангелією Життя, які здатні перетворити людські серця і суспільні структури в цивілізацію правдивої справедливості і любові”. А ви, дорога молоде, потребуєте Церкви, щоб цей ентузіазм, енергію та ідеали скерувати у правильному напрямку і знайти відповідь на головні життєві питання.
Нехай цей молодіжний з’їзд Одеського Екзархату і ця наша сьогоднішня зустріч під покровом Великого і Праведного Митрополита Андрея принесе рясні духовні плоди для кожного з нас, щоб статися хорошим знаряддям для Христа допомагати Йому віднаходити заблукані овечки у цьому світі і своїм молодечим ентузіазмом оживляти наші парафії і наше українське скорумповане суспільство.
Сердечно дякую усім сьогоднішнім доповідачам, організаторам та учасникам даного з’їзду і бажаю відкритості сердець, уважного слухання, плідної дискусії, активної участі і ласки Духа Святого для кожного з вас.
Слава Ісусу Христу!
25 вересня 2015 року Божого, Одеса