«В умовах великих змін Діва Марія може стати тією, яка не дасть зійти на манівці і завжди провадитиме до Спасителя», – владика Михаїл Бубній

Об’явлення Пресвятої Діви Марії відбувалися у різні часи і в різних куточках світу: в Україні є кілька таких місць, найвідоміші у Європі – Лурд і Фатіма, у Японії – Акіто, у Мексиці – Гваделупа. Про Гваделупську Божу Матір в Україні дізналися завдяки ордену Лицарів Колумба – братерської католицької організації, покровителькою яких Вона є. Про Божу Матір Гваделупську та Її «поселення» в Україні у програмі «Відкрита Церква» розповів владика УГКЦ Михайло Бубній, екзарх Одеський і капелан Лицарів Колумба.

Об’явлення Пресвятої Богородиці – чудо появи людям Діви Марії через Святого Духа, яке дає одкровення про Божу волю. Через Діву Марію як Матір Ісуса Христа почалося спасіння світу, Вона є милосердною заступницею для людей перед Богом у прощенні гріхів. Церква повсякчас звертається до Богородиці з молитвою про заступництво і спасіння через благодать Божу, яка є в Ній і діє в Її об’явленнях. Там, де з’являлася Пречиста Діва, поставали місця паломництва – місця благодаті, зцілення і навернення.

Про історію об’явлення Пресвятої Богородиці Гваделупської

Об’явлення Пресвятої Богородиці у Мексиці відбулося у 1531 році, на пагорбі Тепейяк, біля руїн язичницького храму. Візіонером був 50-річний селянин, індіанець Хуан Дієго. Діва Марія сказала йому, що Бог хоче, щоб на цьому місці був храм, де народ цієї землі отримає Божу допомогу і благодать. Цікаво, що Богородиця з’явилася саме язичнику-індіанцю, а не католику-єпископу, який спочатку скептично сприйняв це повідомлення Хуана Дієго. Але коли, як доказ, індіанець приніс  тільму (індіанський плащ), у якій були троянди з пустельного Тепейяку – квіти, які з’явилися там посеред зими разом з Дівою Марією, і ці квіти посипалися на підлогу, а на тільмі появився Її нерукотворний образ, усі зрозуміли, що це було чудо об’явлення.

«Особливістю цього об’явлення було те, що Діва Марія з’явилася не як іспанка чи індіанка, представниця корінного населення, а як метиска, – пояснює владика Михайло. – Це свого роду об’єднавчий знак і символ двох культур –  європейської та індіанської. На той час вона об’являється як та, яка приходить з новою євангелізацією, приносить нове світло».

Щоб глибше розуміти історично-культурний контекст і подальший вплив цього об’явлення Богородиці у Мексиці, варто ознайомитися з книгою «Гваделупська Богородиця: Матір цивілізації любові», переклад якої був презентований влітку цього року у Львові. Це ґрунтовне історичне, культурологічне та богословське дослідження авторства професора Карла Андерсона, Найвищого лицаря ордену Лицарів Колумба, та о. Едуардо Чавеса Санчеса, каноніка базиліки Діви Марії Гваделупської. Переклала книгу Ірина Іванкович.

«Діва Марія об’явилася насамперед для корінного народу тієї землі, для індіанців, і з цього об’явлення почалося становлення цивілізації надії і любові, на противагу цивілізації страждання», – пояснює владика Михайло.

Для розуміння: ацтекські культи сонця і місяця були, по суті, культами смерті і передбачали принесення людей у жертву. Завоювання Мексики іспанськими конкістадорами Кортеса, яке відбулося у 1519-1521 роках, також було сповнене жорстокості до корінних народів. І саме таке об’явлення Богородиці в тих землях на той час було поворотним моментом спочатку для Мексики, а потім – і для всієї Південної Америки.  

«Особливістю того об’явлення є і те, що Марія приходить як Мати надії – при надії, тобто носячи у своєму лоні Сина, Ісуса Христа. Це дуже рідкісний символічний образ, не можу навіть сказати, чи були подібні об’явлення», – каже владика Михайло.

«Наша мама» – так мексиканці називають Гваделупську Богородицю

У 2019 році владики УГКЦ Михайло Бубній та Брайян Байда з групою паломників УГКЦ відвідали храм Гвадепупської Божої Матері у Мексиці. Звідти владика Михайло привіз копію Її образа, прикладену до нерукотворного образа Богородиці на тільмі. Підійти до образа і торкнутися його дозволяється у виняткових випадках, тож це також було свого роду чудом.

Більше про цей образ і паломництво – тут.

«Вражала простота і велика побожність, із якою мексиканці йшли до санктуарію Богородиці, – згадує він. – У цьому не було лукавства, я не бачив у їхніх обличчях, що вони йдуть лише про щось просити. Я бачив, як вони люблять свою Богородицю,  вони Її так і називають – «наша Мама».

Ще одне, на що звернув увагу владика, – єпархіальні (чи дієцезіальні) паломництва: кожна єпархія щороку здійснює паломництво до Гваделупської Божої Матері.

«Людей було настільки багато, що я думав, ця процесія ніколи не закінчиться, – каже владика. – Йдучи в це паломництво, мексиканці прикрашають квітами свій одяг, автівки – на згадку про квіти Марії на горі Тепейяк, які Хуан приніс у своїй тільмі до єпископа. Цікаво, що під час паломництва до санктуарію приходять і індіанці-язичники – Пресвяту Богородицю з Гваделупи вони також вважають своєю «мамою». Вони не заходять всередину базиліки, а складають шану надворі, ритуальними танцями та подарунками подяки».

Марія веде до Спасителя

У травні 2019 року при церкві Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій могилі у Києві Лицарі Колумба відкрили і освятили крипту Гваделупської Божої Матері, де є копія її нерукотворного образа, привезена владикою Михайлом з Мексики. Владика Михайло, як капелан, відслужив на освячення крипти Архиєрейську Святу Літургію.

Тож чим важливим і показовим є це об’явлення Божої Матері на континенті за океаном, для України і українців?

«Багато спільного між історією об’явлень у Гваделупі та історією української нації мають для мене значущий сенс. Вірні в Україні люблять Богородицю. Вони шукають Її, довіряють Їй і кличуть Її в часи смутку», — сказав на презентації книги «Гваделупська Богородиця: Матір цивілізації любові» владика Браян Байда, єпарх Саскатунський, лицар Колумба і автор передмови до українського перекладу.  

«Богородиця – та, що приносить у цей світ Спасителя. В Україні ми маємо багато місць вшанування Богородиці і відпустових центрів – Унів, Гошів, Почаїв, Зарваниця тощо. І кульмінацією паломництва в цих місцях є Свята Літургія, у якій Спаситель приходить до кожного паломника, – підкреслює владика Михайло. – Унікальність об’явлення Гваделупської Божої Матері – в інкультурації. Сьогодні ми бачимо, наскільки швидко змінюється людська культура загалом – культура споживання, комунікації, діалогу між країнами тощо. І в цих умовах Діва Марія може стати тією, яка не дасть зійти на манівці, яка завжди буде провадити до Христа. Марія веде до Спасителя, а яка вона – чи Гваделупська, чи Унівська, чи Зарваницька – це завжди та сама Мати Спасителя і Мати Церкви, під Її Покровом ми перебуваємо».

Департамент інформації УГКЦ