Одеський екзарх владика Михаїл Бубній: «Розбудовувати громади, відповідаючи на їхні потреби»
Владика Михаїл Бубній розповідає про особливості служіння в Одеському екзархаті УГКЦ, який перебуває в процесі формування. Одеський екзархат УГКЦ переживає період свого становлення. Засновуються нові громади, відкриваються нові храми, створюються церковні структури. Історія кожного храму переплітається з історією та життям громади. Розповідаючи в інтерв’ю для Радіо Ватикану – Vatican News про храм святого Архистратига Михаїла в Одесі, який був відкритий для богослужень 22 листопада 2020 року, владика Михаїл Бубній, Екзарх Одеський, ознайомлює з дійсністю місцевої греко-католицької громади в цікавий період її становлення.
Владика Михаїл, насамперед, розповів у чому полягає унікальність цього храму:
«Як ви уже згадали, 22 листопада 2020 року, ми мали дуже гарну подію в місті Одесі, ми відкрили ще одну парафію. Унікальність її полягає в тому, що вона розташована на прилеглій території Південно-Територіяльного Управління Військової Служби Правопорядку Збройних Сил України, і це означає, що військові, які несуть свою службу, чи військовослужбовці, які відбувають покарання за скоєні злочини, тому ця парафія і дерев’яний храм буде відкритий для військовослужбовців, і буде провадитися військове капеланство. Храм буде відкритий для всіх вірних що проживають на цій частині Одеси. Церковне подвір’я так розташоване, що військові мають окремий вхід з правої сторони, а вірні мають вхід з вулиці. Також унікальним храм є тим, що це перша побудована Церкви з фундаменту як сакральна споруда з трьома куполами. Наші вірні довший час чекали на таку церкву, що так можна сказати повноцінну. Бо інші парафії, церкви, це пристрсовані приміщення для богослужінь».
Тепер храм святого Архистратига Михаїла запрошує вірних на богослуження і молитву. І хоча під час відкриття храму вже був зачитаний Декрет про заснування громади, ще потрібно трохи часу для того, аби вірні могли ототожнюватися з цією назвою. Саме тоді, як зазначає очільник Одеського екзархату, відбудеться посвячення храму:
«Перший акт, який ми вчинили, це зачитали Декрет про заснування громади. До часу відкриття цієї церкви, ми не служили там Богослужінь, тобто наші вірні належали до різних парафій Одеси, яких є три, але є наші вірні, які в тому районі живуть. І оскільки там не відбувалося Богослужінь, не створилася така громада з вірних, ті які вирішили приналежати до цієї парафії, то ми, зробили відкриття з посвяченням престолу з покладанням антимінсу. А вже після укоплектування, бо храм поки що ще не укомплектований повністю, тобто немає ще ікон, немає ще іконостасу, тому після того, як ми укомплектуємо цей храм внутрішньо, і побачимо вже конкретно наших вірних і вже запізнаємося з ними, тільки які будуть приналежати і ходити до цієї церкви, тоді ми зробимо його посвячення вже в повному Літургійному і Канонічному стилі».
Окрім великих зусиль, будування нової церковної структури такої, як, наприклад, екзархат, вимагає місіонерської наснаги, терпеливості, відкритості на діалог з місцевим Божим людом та чутливості до їхніх потреб. Такі думки виникають, слухаючи розповідь владики Михаїла Бубнія про особливості душпастирства в Одеському екзархаті та на півдні України загалом.
Далі наш співрозмовник відповів на запитання про те, скільки священників служать в Одеському екзархаті та чи є покликання до священства серед місцевих вірних:
«Особливості душпастирства можна сказати є такими як і в кожній новоутвореній церковно-адміністративній одиниці нашої церкви зокрема. Одеський екзархат, ще тоді Одесько-Кримський екзархат утворений як нова церковно-адміністративна одиниця у 2003 році, і звісно, що як новоутворена одиниця, вона починає формуватися, як наша нова парафія. Ми дивимося, укомплектовуємо, відповідаємо на різні потреби, літургійні, душпастирські. Найперше, це є створення відповідних структур, відповідного місця для богослужінь, шукання людей».
Чи є якісь особливі критерії у відборі священиків для служіння в екзархаті, який перебуває у процесі будування? Відповідаючи на це запитання Екзарх Одеський вказав на велике значення діалогу з кожним священиком, аби зрозуміти до якого служіння він покликаний:
Одеський екзархат розташований у портовій зоні. Владика Михайло розповів про те, як відбувається морське душпастирство:
Для молодого Одеського екзархату, так як і для всієї Церкви, пандемія стала серйозним випробуванням, з яким вдається впоратися, насамперед, завдяки тому, що соціальне служіння завжди займало важливе місце в діяльності УГКЦ. Очільник Одеського екзархату розповідає про їхні ініціативи, що здійснюються в рамках соціального служіння.
Розмовяла – Світлана Духович.
Джерело: VaticanNews