Екзарх Одеський: «Просімо Господа, щоб духовна дорога нашого життя відображалася у дорозі служіння»
«Саме зараз ми повинні поставити собі запитання: чи ми готові напитися з цієї чаші? Чи ми готові бути в сопричасті з хресними терпіннями Ісуса Христа? Чи ми готові в тих стражданнях послужити іншому? Можливо, ця чаша є нам дана для того, щоб ми трошки більше послужили іншому, щоб ми відкрили свої серця на допомогу потребуючим, для того, щоб навчилися бути солідарними» – сказав владика Михаїл Бубній у проповіді під час Архиєрейської Божественнної Літургії у Катедральному храмі святого апостола Андрія Первозванного в Одесі.
«Наприклад, коли говоримо про ту чашу, яку згадує Спаситель, вказуючи на свої майбутні терпіння. Вона має дуже багато символів. Ми можемо говорити про чашу терпінь або про чашу щастя, як, наприклад, на весіллі є той келих, який символізує собою чашу і з якого п’ють молодята. Ми бачимо ту чашу, яка знаходиться на престолі, в яку ми наливаємо вино, після чого на Божественній Літургії стається чудо перетворення вина в кров Христову, і з якої ми всі разом причащаємося. Чаша має дуже глибокий символ. Але той символ духовний, біблійний, який представляє нам Христос в сьогоднішньому Євангелії, є символом сопричастя та єднання, а в тому єднанні – служіння» – продовжив думку екзарх Одеський.
«Дуже часто зараз ми, як люди, ставимо собі питання: а навіщо прийшла ця чаша в наше життя та в наші обставини? Адже кожен з нас зокрема і все людство загалом переживає сьогодні свого роду терпіння з приходом цього коронавірусу. І ми можемо питати себе: а для чого? Чому я маю страждати і терпіти? Знаєте, і це є також свого роду чаша, якраз та, яка в цей момент, можна сказати, поставлена перед нас усіх. Це наше випробовування і терпіння. Саме зараз ми повинні поставити собі запитання: чи ми готові напитися з цієї чаші? Чи ми готові бути в сопричасті з хресними терпіннями Ісуса Христа? Чи ми готові в тих стражданнях послужити іншому? Можливо, ця чаша є нам дана для того, щоб ми трошки більше послужили іншому, щоб ми відкрили свої серця на допомогу потребуючим, для того, щоб навчилися бути солідарними, перебувати в сопричасті, бо це торкнулося усіх нас, кожної людини в усіх країнах світу. Це є спільна чаша терпіння, яку ми з вами зараз досвідчуємо. Не питаймося Господа Бога так як Ісус Христос на молитві: Боже, якщо можливо, забери від нас цю чашу, якщо можливо, ‑ дай нам уникнути цього. Але на наших устах мають бути наступні слова: Боже, а якщо це Твоя воля, чи я готовий її прийняти?» – сказав проповідник, і продовжив: «Просімо Господа, щоб ця духовна дорога нашого життя відображалася в тій дорозі служіння, яку Він сам показав нам, щоб ми дійсно були вірні Йому аж до кінця. Просімо, щоб Христос дав нам духовну силу по-справжньому пережити ті події Страсного тижня і Воскресіння в тих обставинах, в яких ми їх сьогодні будемо переживати» – завершив владика Михаїл.
Пресслужба Одеського екзархату