Високопреосвященним і преосвященним владикам у їхніх осідках

Високопреосвященні та преосвященні владики!
Дорогі співбрати в Христовому священстві!

Багато владик звертається до мене з проханням дати поради, як у ці складні часи пандемії Covid-19 служити страсні й пасхальні богослужіння.

Щоб допомогти єпископам сформувати критерії стосовно поведінки священників у цих надзвичайних обставинах, порадившись із нашими митрополитами в Україні та заслухавши думки Патріаршої літургійної комісії, подаю такі пропозиції:

1. Якщо у Страсний тиждень і на світле свято Воскресіння Христового в країнах нашого проживання триватиме карантин, то пасхальні богослужіння слід проводити в такий самий спосіб, як ми молилися в неділі Великого посту.

Треба заохочувати вірних якнайбільше користати із трансляцій церковних богослужб і наук Божого Слова, щоб духовно завершити Великий піст і Страсний тиждень та гідно святкувати Пасху Господню.

2. Страсні й великодні служби цього року в усій Католицькій Церкві служаться без участі вірних – заради безпеки, щоб зменшити контакт між людьми і не поширювати вірусів.

Богослужіння, однак, належить правити в катедральних соборах і парафіяльних церквах, щоб створити людям можливість брати в них участь за посередництвом  соціальних мереж в прямому ефірі (live streaming). Важливо, щоб ці служби зберігалися у відеоформаті, щоб вірні, які не можуть молитися в певній годині, мали змогу зробити це пізніше.

Священнослужителям і співакам треба взяти до уваги те, що люди здебільшого не мають перед собою богослужбових текстів, тому слід служити без поспіху та чітко вимовляти кожне слово, щоб молільники могли слухом сприймати слова богослужб.

3. У Великий четвер цього року не виконувати обряду вмивання ніг. Дванадцять Євангелій під час Утрені страстей можна співати або читати, щоб максимально чітко передавати Боже слово.

4. У Велику п’ятницю не робити жодних процесій – ні в храмі, ні поза ним. Плащаницю можна винести зі святилища прямо до Божого гробу. Ставити бар’єр – перед самою плащаницею.

Слід організувати доступ до плащаниці так, щоб люди не скупчувалися в храмі понад встановлену санітарними нормами допустиму кількість осіб.

Потрібно пояснити вірним, що способом вшанування плащаниці в цей час є не поцілунок, як ми робимо звичайно, а доземний поклін. Слід бити поклони перед нею і відходити, не торкаючись її.

5. У Неділю Пасхи служити, по змозі, надворі. Не робити процесій – ні в храмі, ні довкола храму. Якщо владики вважатимуть за можливе, відповідно до санітарних норм певної країни, служити в храмі, то в ньому мають перебувають лише священнослужителі та співці. Усі інші повинні залишитися надворі. При цьому їм треба забезпечити можливість брати участь у богослужіннях, слухаючи відправи через гучномовці або переглядаючи їх на екранах. Слід просити людей не скупчуватися, а перебувати на встановленій санітарними нормами відстані.

Якщо, однак, карантин цього вимагатиме,  слід брати участь у богослужіннях  через трансляції, залишаючись вдома.

6. Освячувати лозу у Квітну неділю та святити Паски й великодні страви на Пасху лише надворі, прохаючи при цьому вірних не скупчуватися понад дозволену норму відстані між собою. Освячувати страви можна у Великодню суботу стільки часу, скільки це буде потрібно.

Слід попросити, щоб до храмів не приносили страви на освячення особи літнього і похилого віку; ті, чиї члени родини мають ознаки респіраторного захворювання; ті, хто перебуває на ізоляції. Їх слід повідомити, що великодні кошики будуть освячені теж за посередництвом онлайн-трансляцій. Прикладом у цьому нам має слугувати Папа Римський, який благословляє людей на площі Святого Петра у Ватикані, і це благословення поширюється також на тих, хто єднається з ним за допомогою радіо і телекомунікацій.

Священнослужителі повинні пояснити вірним перед освячення страв у неділю Пасхи, що цього дня Церква чинить сакраментальний намір для освячення страв теж і для тих, хто не є фізично присутній перед ним у храмі, але приніс великодні страви для освячення у своїх домівках у час цієї молитви онлайн, обов’язково вислухавши при цьому трансляцію Пасхальної Божественної Літургії.

Не водити гаївок біля храмів, не влаштовувати великодніх забав, щоб не збирати людей разом. Користати з надзвичайних обставин, щоб проводити більше часу в родинному колі, спілкуватися з рідними, виявляти особливу взаємну турботу.

7. Великодню сповідь здійснювати дуже обережно, дотримуючись поданих у попередньому листі порад. Єпископ може у своїй єпархії продовжити час великодньої сповіді на місяць після завершення карантину, тому що, найімовірніше, багато людей не зможе висповідатися до свят.

Загальне розрішення можна давати вірним тільки в небезпеці смерті. Зокрема, коли священник не має індивідуального доступу до смертельно хворих у лікарні, він може уділити їм загальне розрішення – за умови, що вони збудять у собі досконалий жаль і в разі одужання приступлять до особистої сповіді.

У своїй єпархії владика сам має визначити, коли є в наявності умови необхідні для того щоби давати загальне розрішення. Однак умовою його уділення не може бути великий наплив вірних, тому що всі не встигли висповідатися.

Водночас треба навчити вірних про досконалий акт жалю. Це коли людина шкодує про свої гріхи не зі страху перед Божою карою, а з болю, що образила, засмутила люблячого Господа. Такий досконалий акт жалю може дозволити людині запричаститися – за умови, що вона бажає виправити своє життя і, тільки-но це стане можливо, висповідається зі своїх гріхів.

Нехай всемилостивий Господь перемінить у своєму триденному Воскресінні наш страх на радість, як Він перемінив плач жінок-мироносиць на благовіст Його перемоги над адом і смертю!

При цій нагоді зичу всім вам, нашому духовенству, монашеству та мирянам пасхальної радості та миру, сили перебороти обмеження карантину радісною звісткою, що Христос воскрес!

† СВЯТОСЛАВ