Християнський табір для дітей Одеського екзархату

Літо – особлива нагода, щоб шукати спочинку і радості. Для багатьох все ж залишається таємницею, що справжню радість та відпочинок можна віднайти тільки з Богом та у Бозі.

І цього року ми шукали разом цього відпочинку з Богом на християнському таборі, який відбувся з 5 по 10 червня 2017 р. Б. в м. Скадовськ Херсонської обл., і зібрав дітей з м. Одеси парафії Св. Апостола Андрея Первозваного, до яких долучилося кілька дітей з с. Зміївки Херсонської обл., а також діти з самого Скадовська. Організаторами табору були сестри Воплоченого  Слова та о. Руслан Остафій.

Привітний будиночок пані Богданки приймав нас усіх. Ми наче потрапили у Господній садочок: будиночки наче на церковному подвір’ї, довкола великі кущі троянд, а з трави позирають маленькі фігурки казкових тваринок і плигають уже справжні зелененькі жабки, так наче б котрась із них і справді була зачарована царівна. Варто сказати, що власне на цьому господарстві п. Богданки та її чоловіка п. Ігора і виросла перша церква греко-католицької громади у м. Скадовську.

Чому табір є особливою нагодою віднайти радість, справжню радість, а з нею і спочинок? Тому, що ця радість – це радість, яку дає сам Господь і здобувається вона через зусилля, навіть через жертву. Цього ми і вчимось у таборі. Ми залишаємо домашній комфорт, ґаджети, наш природний нахил до бездіяльності (щоб не сказати лінивства), до пошуку суто тілесного вдоволення і поринаємо у світ, де маємо побороти своє «не хочу» і «не можу», де маю відкрити свої таланти, якими Бог мене безумовно наділив, де маємо живе спілкування з однолітками, де вчимося самостійності, відповідальності, праці в команді, де щодня у всіх наших зусиллях отримуємо могутню допомогу, міцну опору, п’ючи з джерела Господніх ласк – Святих Тайн Сповіді та Євхаристії. І після наполегливої праці приходить радість перемоги!

Темою цьогорічного табору були Фатімські об’явлення, бо якраз цього року відзначаємо їх століття. Вражаючий приклад для усіх нас, адже ці троє португальських дітей, Лусія, Жасинта та Франциск, були віку наших дітей; вони жили у важкий та неспокійний час, що передував двом жахливим світовим війнам, і ми живемо у час війни в нашій країні та неспокою у світі. Гріх є причиною зла у світі. Богородиця просить цих дітей молитви і жертви, просить їх захистити світ. Хіба і ми сьогодні не можемо захистити світ, озброївшись молитвою? Разом з фатівськими дітьми здобували молитовний досвід.

Так ми віднаходили шлях до Господа, Того, Хто дає радість повну і непроминаючу. Віднаходили, щоб потім повести ним інших.

 

с. Марія Одигітрія, ВС для 

прес-служби Одеського екзархату УГКЦ

{gallery}stories/16.06.17{/gallery}