Папа: Ісус просить, щоб ми впізнавали Його в обличчях страждаючих
Ми не маємо іншого Господа, крім Ісуса, того Ісуса, Який увійшов до Єрусалиму під розмахування галузок, того Ісуса, Який був прибитий до хреста й помер серед двох розбійників. На цьому наголосив Папа Франциск, проповідуючи під час богослужень Пальмової неділі, яку він очолив на площі Святого Петра у Ватикані 9 квітня 2017 року.
Перед початком Євхаристійного богослуження відбулося посвячення пальмових і оливкових галузок та пройшла урочиста процесія, що є спогадуванням славного в’їзду нашого Божественного Спасителя до Єрусалиму.
Далі розпочалася Свята Меса, яка в латинському обряді має спеціальну назву – «Свята Меса Страстей Господніх». Під час неї читається Євангелія, яка розповідає про останню вечерю Ісуса з учнями, про молитву в Оливному саді, про зречення Петра, про ув’язнення, суд, розп’яття, смерть і поховання Ісуса Христа.
Це також був день, коли на місцевому рівні відзначався Всесвітній День Молоді. Тому площа Святого Петра у Ватикані, в більшості, була заповнена молоддю, насамперед – з Римської дієцезії, але не бракувало й тих, які приїхали до Вічного Міста з усіх куточків світу. Представники різних груп молоді взяли участь в процесії з галузками.
«Це богослуження має подвійний смак, солодкий та гіркий, воно є радісним та сповненим болю, тому що в ньому вшановуємо Господа, Який входить до Єрусалиму і Якого учні прославляють, як царя, й, одночасно, урочисто виголошується євангельська розповідь про Його страсті. І саме тому наше серце відчуває болісний контраст, відчуваючи принаймні незначною мірою те, що повинен був відчувати Ісус у Своєму серці в той день, коли Він радів разом з учнями та плакав на Єрусалимом», – сказав Папа на початку проповіді, додаючи, що же протягом 32 років радісний вимір цієї неділі «збагачений святом молоді».
У світлі євангельського уривка, прочитаного перед процесійною ходою з галузками, проповідник зауважив, що ця розповідь підкреслює ентузіазм учнів, які супроводжують Учителя святковими вигуками, «і дуже правдоподібно, що це передавалося підліткам і молоді міста, що приєднувалися до процесії зі своїм вигуками». І сам Ісус визнає в цьому «нестримну силу, бажану Богом», так що відповідає фарисеям: «Якщо ці замовкнуть, то закричить каміння». Але, водночас, Ісус не є «фантазером» і «шарлатаном», що поширює ілюзії. «Це чітко окреслений Месія, з конкретними ознаками слуги, слуги Божого та людського, який іде на страждання».
«Отож, святково вшановуючи нашого Царя, задумаймося над стражданнями, які Він мусітиме перенести під час цього Тижня. Подумаймо про обмови, зневагу, обман, зраду, відкинення, несправедливий суд, побої, бичування, терновий вінок… і, врешті, хресну дорогу, аж до розп’яття», – вів далі Святіший Отець, зауваживши, що Ісус ясно сказав Своїм послідовникам, якщо хто хоче йти за Ним, то повинен взяти на себе свій хрест. Він не обіцяв «почестей та успіхів», але завжди попереджав Своїх учнів, що «остаточна перемога прийде через страсті та хрест».
«Це також стосується і нас. Аби вірно йти за Ісусом, просімо благодаті чинити це не на словах, але вчинками, мати терпеливість нести свій хрест: не відкидати й не викидати його, але, дивлячись на Ісуса, приймати його та нести день-за-днем», – закликав Папа, наголошуючи на тому, що той Ісус, «Який приймає осанну від натовпу, знаючи, що на Нього очікує “розіпни!”, не просить нас споглядати Його лише на картинах, на фотографіях чи відеороликах в мережі».
«Ні! Він присутній у численних наших братах і сестрах, які сьогодні, саме сьогодні переносять страждання так, як і Він: страждають від рабської праці, страждають від сімейних драм, страждання з приводу хвороби… Страждають з причини воєн і тероризму, через інтереси тих, які переміщують зброю та натискають на пусковий гачок. В обдурених людях, гідність яких порушена, яких викинуто, немов непотріб… Ісус перебуває в них, у кожному з них, і з цим спотвореним обличчям, тим переривистим голосом просить, просить кожного з нас поглянути на Нього, розпізнати та полюбити», – сказав Святіший Отець, підсумовуючи:
«Це не який інший Ісус: це той самий, Який увійшов до Єрусалиму під розмахування пальмових та оливкових галузок. Це той самий, Кого прибито до хреста, Який помер між двома розбійниками. Ми не маємо іншого Господа поза ним: Ісусом, смиренним Царем справедливості, милосердя й миру».
uk.radiovaticana.va