Частка мощей святого Шарбеля перебуватиме в Одесі

СВЯТИЙ ШАРБЕЛЬ – ЛІКУЮЧИЙ ЦІЛИТЕЛЬ

З 27 березня – 24 квітня в Одесі у храмі святого Апостола Андрія Первозванного УГКЦ, за адресою, вул. Гімназична 22/24, перебуватиме частка мощей святого Шарбеля. Впродовж цього часу буде відправлятися Девятниця до св. Шарбеля про зцілення від душевних та тілесних недуг. Також у храмі можна буде придбати іконки святого. 

Ліванський монах (мароніт) св. Шарбель, лікує різні хвороби якщо молитися до нього і прикласти його зображення до хворого місця або довго вдивлятись в його зображення. 

 

Молитва до Бога про зцілення за допомогою св. Шарбеля

Наш Отче Небесний, Ти надихнув св. Шарбеля, щоб за прикладом Ісуса він жив і помер. А в нагороду Ти дав йому ласку і силу визволяти людей із нещасть земної недолі.

Господи, благаємо Тебе, зішли і нам милість, щоб ми теж любили Тебе і служили Тобі, як Твій угодник св. Шарбель.

Всемогутній Боже! Ти дозволив Своєму святому розподілити Твоє милосердя і творити дива, тож споглянь на нас, грішних, щоб ми також відчули цю особливу опіку.

За заслуги св. Шарбеля і за посередництвом його молитви даруй нам (висловити прохання).

І нехай станеться по слову Твоєму, Отче наш, слава Тобі. Амінь.

 

Довідка

У звичайному, світському житті св. Шарбель називався Юзеф Махлуф, а своє монаше ім’я він обрав не випадково. Воно належало також антіохійському мученику з ІІ ст. і означає «цар» і «Бог».  

Народився Юзеф Махлуф у 1828 р. в с. Бекаа-Кафра (Ліван) у селянській родині, де шанував християнський дух. Тому хлопчик зростав у релігійних чеснотах, брав участь у житті Церкви, а в гірській ущелині зробив власний скит для молитов. У цьому місці він пильно прислухався до Божого поклику залишити все й піти за Христом.

Невдовзі юнак покинув отчий дім і вирушив на пошуки монастиря Мейфукської Богоматері. Подальше життя Юзефа проходило у стінах суворих Мейфукського та Аннайського монастирів. Там він пізнав богословські науки; дотримувався строгого посту, багато молився і працював, тобто гартував свій дух і силу волі аскетичним способом, але ніколи не нарікав на життєві труднощі. У 1853 р. Шарбель склав довічну обітницю, а 1859 р. був уведений у священичий сан. Згодом ієромонах вирішує усамітнитись і провадити пустельне життя, яке було повне спокус, невигод, терпіння, однак принесло безцінні плоди в духовному зростанні. Вражаючі, проте реальні факти: Шарбель міг кілька годин молитись на колінах, під час молитов входив у глибокий медитативний стан, завжди носив старий одяг, стоптане взуття, на його тілі була волосяниця з ланцюгом, а спав він на камінні й не споживав м’яса.          

Якось під час Богослужіння Шарбель відчув, що його здоров’я серйозно підупадає. Виявилось, що у нього складна форма паралічу. Хвороба і стала причиною смерті монаха, а відійшов він у вічність 1898 р.                     

Через 50 років вирішили відкрити гріб, де був похований чернець. Виявилось, що його тіло – нетлінне. Крім того, весь цей час з нього текла цілюща незвичайна рідина, що заповнила місце поховання. Відтоді чудодійність св. Шарбеля стала відома на весь світ.   

 

Прес-служба Одеського екзархату УГКЦ