• 049.jpg
  • 050.jpg
  • 051.jpg
  • 052.jpg
  • 053.jpg
  • 054.jpg
  • 055.jpg
  • 056.jpg
  • 057.jpg
  • 058.jpg
  • 059.jpg
  • 060.jpg
  • 061.jpg
  • 062.jpg
  • 063.jpg
  • 064.jpg
  • 065.jpg
  • 066.jpg
  • 067.jpg
  • 068.jpg

Кіровоградський деканат

Кількість парафій - 5

Кількість священиків у деканаті - 4

Протопресвітер Кіровоградського деканату - о. Іван Третяк 

Третяк о. Іван - Парох парафії

Ментинський о. Іван - сотрудник 

Парафія Різдва Святого Івана Хрестителя

        м. Кропивницький вул. Героїв України, 32-г

Розпорядок богослужінь

Офіційний сайт парафії - http://www.ugcc.kr.ua

 

Козар о. Арсен

Адміністратор парафії Преображення Господнього

        с. Червоновершка Компаніївський район

Розпорядок богослужінь

Адміністратор парафії Пресвятої Тройці

        с. Роздолля Компаніївський район

 

Проць о. Іван

Парох парафії Успіння Пресвятої Богородиці

        м. Знам'янка вул. Олександрійська, 30

Розпорядок богослужінь

 

Адміністратор парафії святого Володимира Великого

        с. Володимирівка Знам'янський район

Розпорядок богослужінь


 

 

 

Скадовський деканат

Кількість парафій - 5

Кількість священиків у деканаті - 5

Протопресвітер Скадовського деканату - о. Володимир Цяпка

 

Цяпка о. Володимир

Адміністратор парафії Святого великомученика Юрія

        м. Скадовськ

Офіційний сайт парафії - http://ugkc-skadovsk.at.ua

Адміністратор парафії Успіня Пресвятої Богородиці

        с. Антонівка Скадовський район    

 

Онуфрик о. Дмитро​

Адміністратор парафії Святого Архистратига Михаїла

        с. Олександрівка Скадовський район

 

Тюрдьо о. Микола

Адміністратор парафії Святого Василія Великого

        с. Тарасівка Скадовський район

 

Монтес о. Йосиф, ВС - ігумен монастиря 

Карпінець о. Андрій, ВС

Адміністратор парафії Покрови Пресвятої Богородиці

        м. Скадовськ вул. Покровська, 79

       Розпорядок богослужінь

Офіційний сайт парафії - http://ugkc-skadovsk.at.ua

 

 

 

 

Херсонський деканат

Кількість парафій - 10

Кількість священиків у деканаті - 8

Протопресвітер Херсонського деканату - о. Ігор Макар

  

 Макар о. Ігор  

Парох парафії Різдва Пресвятої Богородиці

        м. Херсон, Дніпровський район смт. Зеленівка вул. Гагаріна, 13

Розпорядок богослужінь

Адміністратор парафії святого священномученика Кипріяна і святої мучениці Юстини

        м. Херсон, Дніпровський район смт. Антонівка вул. Прикордонна, 21

Розпорядок богослужінь

 

 

Логай о. Іван, ЧСВВ - ігумен монастиря

Стиранець о. Доротей

Сірук о. Ілля

Монастир святого Володимира Великого

        м. Херсон вул. 200-річчя Херсона, 53;

        тел.: (0552) 37-71-45

        веб-сайт: http://kherson.osbm.info

        73040

Розпорядок богослужінь

 

Демидась о. Богдан

Парох парафії Різдва Христового

        с. Чорнобаївка вул. Набережна, Білозерський район

Розпорядок богослужінь

Інтернет-сторінка у соціальній мережі facebook

Адміністратор парафії Благовіщення Пресвятої Богородиці

        с. Музиківка вул. 40 років Перемоги, Білозерський район

Розпорядок богослужінь

 

Більський о. Олександр

Парох парафії Святих Мучеників Макавейських

        м. Берислав вул. Белгородська 6, кв. 41

Розпорядок богослужінь

 

Барчук о. Василь

Адміністратор парафії Різдва Пресвятої Богородиці

        с. Зміївка Бериславський район

Розпорядок богослужінь

 

Стронянський  о. Юрій

Адміністратор парафії Святого Миколая Чудотворця

        м. Херсон, Дніпровський район с. Сонячне вул. Робоча, 6

Розпорядок богослужінь

Адміністратор парафії Успіння Пресвятої Богородиці

        с. Федорівка провулок Прохідний 8, Білозерський район

Розпорядок богослужінь

Парафія Стрітення Господнього 

        с.Червона Поляна вул. Шкільна, 13, Чаплинський район

        Духовний опікун

 

 

 

 

Миколаївський деканат

Кількість парафій - 12

Кількість священиків у деканаті - 7

Протопресвітер Миколаївського деканату - о. Роман Балита

 

Балита о. Роман

Парох парафії Святого Миколая Чудотворця

        смт. Врадіївка вул. Орджонікідзе, 2а 

Розпорядок богослужінь

Адміністратор парафії святого Івана Богослова

        с. Іванівка Врадіївський район

Розпорядок богослужінь

 

 

 

Боднар о. Микола

Сотрудник парафії Покрови Пресвятої Богородиці

        с. Полтавка Первомайський район

Розпорядок богослужінь

 

Ворона о. Ігор

Адміністратор парафії Всіх Святих Українського Народу

        м. Южноукраїнськ вул. Набережна Енергетиків, 22

Розпорядок богослужінь

Інтернет-сторінка у соціальній мережі facebook

 

Давидюк о. Віктор

Парох парафії Переображення Господа Нашого Ісуса Христа

        м. Первомайськ вул. Короленка

Розпорядок богослужінь

Адміністратор парафії святого Архистратига Михаїла

        с. Жовтневе вул. Центральна, Врадіївський район

Розпорядок богослужінь

 

Монтецький о. Роман 

Адміністратор парафії Святого Великомученика Димитрія

        с. Агафіївка Любашівський район

Розпорядок богослужінь

Інтернет-сторінка у соціальній мережі facebook

 

Павлюс о. Тарас

Парох парафії Покрови Пресвятої Богородиці

        м. Миколаїв

Розпорядок богослужінь

Інтернет-сторінка у соціальній мережі facebook

Адміністратор парафії Пресвятої Тройці 

        с. Шевченкове вул. Першотравнева 5, Жовтневий район

Розпорядок богослужінь

 

 

Сирко о. Андрій

Адміністратор парафії Покрови Пресвятої Богородиці

        м. Балта

Інтернет-сторінка у соціальній мережі facebook

Адміністратор парафії Покрови Пресвятої Богородиці

      с. Гербине

Адміністратор парафії святого великомученика Димитрія

      с. Сінне

Розпорядок богослужінь

(червень, липень, серпень)

Субота:

09:00 Божественна Літургія 

17:00 Вечірня

 

Неділя:

08:00 Утреня

09:00 Божественна Літургія 

 

 

(вересень - травень)

Субота:

10:00 Божественна Літургія

17:00 Вечірня

 

Неділя:

09:00 Утреня

10:00 Божественна Літургія

Одеський деканат

Кількість парафій - 13

Кількість священиків у деканаті - 12

Протопресвітер Одеського деканату - о. Святослав Кирик

 

Кирик о. Святослав

Адміністратор парафії святого Великомученика Юрія Переможця

        м. Роздільна вул. Одеська, 4

Розпорядок богослужінь

 

 

 

 

о. Руслан Остафій  - адміністратор парафії 

о. д-р Микола Слободян  - сотрудник

о. Ігор Тарас  - сотрудник

Катедральний храм святого апостола Андрія Первозванного

        м. Одеса вул. Гімназична, 22/24

Розпорядок богослужінь

Інтернет-сторінка у соціальній мережі facebook

 

о. міт. д-р Роман Мірчук

Адміністратор парафії  Вознесіння Господнього

        м. Одеса проспект Добровольського, 37 (Житловий масив імені Котовського)

 

Смеречинський о. Олександр

Настоятель парафії святого Архистратига Михаїла

        м. Одеса вул. Ланжеронівська, 2

Розпорядок богослужінь

 

Кашуба о. Юрій 

Адміністратор парафії Переображення Господа Нашого Ісуса Христа

        смт. Іванівка вул. Степова 88/а

Розпорядок богослужінь

 

Кичатий о. Володимир 

Адміністратор парафії Святих апостолів Петра і Павла

        с. Ряснопіль Березівський район

Адміністратор парафії Введення в храм Пресвятої Богородиці

        с. Семихамки Березівський район

Адміністратор парафії Святого Апостола Юди Тадея

        с. Ульянівка Березівський район

 

Колодчин о. Василь - парох

Маковецький о. Петро - сотрудник

Парафія Святих апостолів Петра і Павла

        м. Южне вул. Будівельників, 10

Розпорядок богослужінь 

Офіційний сайт парафії - http://ugcc-yuzhne.com.ua

Інтернет-сторінка у соціальній мережі facebook

Адміністратор парафії Переображення Господа Нашого Ісуса Христа

        с. Нові Біляри вул. Шкільна, 2, Комінтернівський район 

Розпорядок богослужінь 

Адміністратор парафії Святого Духа

        с. Сичавка вул. Кооперативна, 1Комінтернівський район

Розпорядок богослужінь 

 

Кузик о. Ігор

Адміністратор парафії Блаженного Священномученика Миколая Чарнецького

        смт. Березівка вул. Кірова, 44/20

Розпорядок богослужінь

 

Проців о. Роман 

Парох парафії Святого пророка Іллі 

        м. Чорноморськ вул. Радісна,15

Розпорядок богослужінь

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Освячення каплиці27 січня 2013 року в м. Знам’янка, що на Кіровоградщині, відбулося освячення тимчасової каплиці Успіння Пресвятої Богородиці УГКЦ та хреста під забудову храму. Святу Літургію та Чин освячення хреста і каплиці очолив Владика Василь (Івасюк), Екзарх Одесько-Кримський УГКЦ.

Преосвященний Владика Кир Михаїл (Бубній (ЧНІ)) Екзарх Одеський та адміністратор Кримський приділяє дуже велику увагу вихованню та вишкілу священників Екзархату. До служіння на теренах Південної України він заохочує тих священиків, або кандидатів, які мають добру освіту, знаються на богословії та мають справжні серця душпастирів.

Пастирські кадри готують для Екзархату Івано-Франківська, Львівська, Тернопільська духовні семінарії, а також Український Католицький Університет. Єпархіальною для Одеського та Кримського Екзархатів є Київська Трьохсвятительська духовна семінарія УГКЦ.

 

Одеський Екзархат

Одеський екзархат складається із 34 священнослужителів.  П'ятьох деканатів :

  • Одеський деканат - декан о.Св'ятослав Кирик 
  • Кіровоградський деканат - декан о.Іван Третяк
  • Миколаївський деканат - декан о.Роман Балита
  • Херсонський деканат - декан о.Ігор Макар
  • Скадовський деканат - декан о. Володимир Цяпка

Кримський Екзархат

Кримський екзархат складається із 4 священнослужителів. 

  • Кримський деканат - декан о.Богдан Костецький.

На теренах Одесько-Кримського Екзархату Українськой Греко-Католицької Церкви діє кілька чоловічих та жіночих монастирів і монаших згромаджень:

  • Згромадження Воплоченого Слова (ВС) — місто Скадовськ Херсонської області
  • Чин святого Василія Великого (ЧСВВ) — Резиденція св. Володимира Великого, вул. 200-річчя Херсона, 53, Херсон, 73000, тел.: (8-0552) 54-71-45
  • Згромадження Служебниць Господа і Діви Марії з Матара (СГДМ) — смт Врадіївка Миколаївської області
  • Згромадження Сестер Непорочного Серця Марії Фатімської (НСМФ) — Кіровоград

Крім того до парафій Екзархату час від часу приїздять представники різних монаших чинів:

  • Чин Найсвятішого Ізбавителя (ЧНІ)
  • Ченці Студійського уставу
  • Згромадження Сестер свщмч. Йосафата
  • Згромадження Сестер св. Йосифа
  • Сестри Місіонерки Найсвятішого Ізбавителя (МНІ) та ін.

 

Одесько-Кримский екзарх УГКЦ Василь Івасюк розпорядився молитися у всіх храмах екзархату за чернечі покликання протягом всього 2010 року.

Україна має багатолітню християнську історію, яка бере свій початок ще у Х столітті. Сьогодні в Україні є більше 22000 релігійних громад майже 80 різних християнських напрямків. І хоча радянська атеїстична пропагадна в цілому не була успішною, багато українців сьогодні не є вірними жодної із Церков, що спричинено духовною порожнечою, яку залишив після себе більшовицький режим у Східній Європі.

Навернення України і тертя між Сходом і Заходом

У 988 році князь Володимир Великий запровадив християнство в його східному (візантійсько-слов'янському) обряді як державну релігію Київської Русі. Це сталося перед тим, як великий церковний розкол 1054 року розділив християнський Схід і Захід. Київська Церква успадкувала традиції візантійського Сходу і була частиною Константинопольського патріархату. Проте, ця Церква також залишалася у повній сопричасній єдності із латинським Заходом і його патріархом - Папою Римським. 

Незважаючи на те, що між Константинополем та Римом існували суперечки, київські єрархи намагалися зберегти християнську єдність. Посланці з Русі брали участь у соборах західної Церкви в Ліоні (1245) та Констанці (1418). Сам київський митрополит Ісидор був одним із ініціаторів Флорентійської унії (1439).

Поки Київська митрополія працювала на відновлення єдності, на північ від Києва, у Москві, виникла нова митрополія. Московська Церква відмовилась визнати Флорентійську унію і відокремилась від давньої митрополії в Києві, проголосивши свою афтокефалію (самоврядування) у 1448 році. У 1589 році, скориставшись занепадом грецького православ'я та Константинополя під турецьким пануванням, Церква у Москві здобула статус патріархату.

Римська унія 1596 року та розкол України на Схід-Захід

Київській Церкві був кинений виклик з боку протестантської Реформації та посттридентійського католицизму. Водночас вона переживала серйозну внутрішню кризу. І Синод приймає рішення перейти під юрисдикцію Римського престолу, забезпечивши при цьому збереження традиційної східної обрядовості та власної Церковної і етно-культурної самобутності. Таку модель Церковної єдності було утверджено на соборі 1596 року в Бересті, від якого й починається інституційне існування Греко-Католицької Церкви в Україні. 

Однак частина єрархів та вірних Київської митрополії наполягала на дотриманні канонічної приналежності до Константинопольського патріархату. Внаслідок внутрішнього розколу центральна та східна частина України перейшла під "високу руку єдиновірного московського правителя" у 1654 р. Невдовзі й православна Київська митрополія була підпорядкована Московському патріархатові (1686). З розвитком російської імперії посилювались і репресії проти греко-католиків та їх насильницьке навернення на одержавлене російське православ'я (1772, 1795, 1839, 1876).

Православне духовенство і миряни України були незадоволені тісною пов'язаністю Російської Православної Церкви з імперською владою та з великоросійськими національними інтересами. Це призвело до зародження "українофільської" течії, яка після російської революції 1917 року переросла в організований рух за авфтокефалію українського православ'я, проте спроби її проголошення у 1920-х і 1940-х роках натрапили на рішучий спротив та репресії з боку радянської влади.

Польське та Австро-Угорське панування на заході України

На час проведення Берестейського собору територія всієї України входила до складу Польсько-Литовської держави. У західній частині України, яка і надалі залишалась у складі Речі Посполитої, Церква була найголовнішим чинником збереження культурно-релігійної самобутності українського населення. З переходом західноукраїнських земель до складу Австрійської держави греко-католицька єрархія здобула всебічну підтримку і покровительство уряду габсбурзької монархії. 

На порозі ХХ століття Греко-Католицька Церква в Галичині удостоїлася визначної постаті митрополита Андрея Шептицького (1901-1944). Його духовне правління припало на тривожні часи двох світових війн та семиразової зміни політичних режимів, зокрема радянського і нацистського. Його наполеглива душпастирська праця, захист національних і соціальних прав народу, харитативна діяльність, екуменічні зусилля зробили Церкву впливовою суспільною інституцією Західної України.

Тоталітарна спадщина - Україна у ХХ столітті

Більш безпосереднім чинником, що впливає на розвиток релігійного життя в сучасній Україні, є трагедія двадцятого століття - епохи терору та насилля. За приблизними оцінками, в Україні двадцятого століття насильницькою смертю загинуло близько 17 мільйонів людей. Особливо трагічним є те, що ці жертви були породжені не лише війнами та конфліктами, а й химерними ідеями перебудови світу. 

Боротьба з релігією була державною ідеологією, для утвердження якої не шкодували зусиль. Храми руйнували, палили, профанували; священиків і вірних православних і католиків, представників інших релігій розстрілювали, арештовували і депортовували в сибірські гулаги. Цілі Церкви переслідувалися, їх заганяли у підпілля і повністю знищували (як от Українську Автокефальну Православну Церкву на початку 30-х років, чи Українську Греко-Католицьку Церкву 1946 році у Галичині та 1949 р. на Закарпатті). Від Римо-Католицької Церкви і Протестантських Церков залишилась лише жменька Церковних спільнот, які підлягали строгому контролю.

Навіть діяльність Російської Православної Церкви (яка функціонувала як державна Церква) була сильно обмеженою. Окрім того вона страждала через проникнення в її ряди радянських спецслужб. У суспільстві прогресувала бездуховність та поглиблювалась деморалізація.

Криза радянської влади у 80-х роках зупинила процес придушення Церков. У 1989 році вийшла з підпілля заборонена режимом Українська Греко-Католицька Церква, були створені громади Української Автокефальної Православної Церкави. Проголошення незалежності України в 1991 році створило для діяльності усіх Церков на її території новий державно-політичний контекст.

Більше 97% зареєстрованих на сьогодні релігійних громад в Україні є християнськими. Приблизно половина з них є православної традиції. Решту приблизно порівну поділяють католики та протестанти. За офіційною термінологією до категорії "традиційних Церков" належать три основні суб'єкти православної юрисдикції та Українська Греко-Католицька Церква.

За матеріалами доповіді д-ра Олега Турія (Інститут історії Церкви, Львів, Україна), виголошеної 15 вересня 2000 року на конференції у Фрайзінгу (Німеччина).

Мощі святого Миколая Чудотворця в ОдесіНастоятель храму святого апостола Андрія Первозванного (УГКЦ) отець Ігор Тарас привіз до Одеси з Донецька мощі святого Миколая Чудотворця. Перший молебень перед святинею відбувся в неділю, 21 лютого.

Українська Греко-Католицька Церква є найбільшою Східною Католицькою Церквою в світі. Вона налічує понад 5,5 мільйонів віруючих.

За статистичними даними Державного департаменту у справах релігійв Україні, станом на 1 січня 2010 року Українська Греко-Католицька Церква нараховує:

 

Громад

Монастирів

Навчальних закладів

Священнослужителів

Недільних шкіл

Періодичних видань

Культових споруд

 

 

3765

 

 

106

(1250 ченців і черниць)

 

 

15

(1255/284 слухачі)

 

 

2303

 

 

 

1163

 

 

28

 

 

3581

 

 

Очолює УГКЦ Верховний Архиєпископ Києво-Галицький, Блаженніший Святослав.

Упродовж 1989-2010 рр. відбулось 18 Синодів Єпископів та п'ять сесій Патріаршого Собору УГКЦ: перша була присвячена проблемам нової євангелізації (1996 р.), друга - ролі мирян у житті сучасної Церкви (1998 р.), третя - соціальним проблемам українського суспільства, зокрема проблемам абортів, розлучень, корупції та алкоголізму (2002 р.), четверта - молоді (2007 р.), а п'ята - монашеству (2011 р.).

Територія

Після виходу з підпілля, в період з 1989 до 1992 року, греко-католики України належали до трьох єпархій – Львівської, Івано-Франківської та Мукачівської. На Синоді Єпископів, який відбувся у Львові 16-31 травня 1992 року, було визначено новий територіальний устрій, згідно з яким кількість єпархій збільшилась на чотири: Тернопільську, Зборівську, Самбірсько-Дрогобицьку, Коломийсько-Чернівецьку. Окремий статус отримав Києво-Вишгородський екзархат, який охоплює територію поза Галичиною, Закарпаттям і Буковиною.

Згідно з рішенням Синоду Єпископів, який проходив у Бучачі в серпні 2000 року, створено дві нові єпархії - Стрийську і Сокальську - та реорганізовано Тернопільську і Зборівську: утворено Тернопільсько-Зборівську та Бучацьку єпархії.

Із листопада 2000 р. юрисдикції Верховного Архиєпископа та Синоду Єпископів підлягає вся Україна.

У лютому 2002 року проголошено утворення Донецько-Харківського eкзархату.

28 липня 2003 року проголошено утворення Одесько-Кримського екзархату.

21 серпня 2005 року проголошено перенесення осідку Глави УГКЦ зі Львова до Києва.

15 січня 2008 року проголошено утворення Луцького екзархату.

29 листопада 2011 року у Львові, 13 грудня 2011 року в Івано-Франківську, 22 грудня 2011 року у Тернополі відбулися Архиєрейські Літургії, під час яких було зачитано декрети про створення Львівської, Івано-Франківської та Тернопільсько-Зборівської митрополій УГКЦ.

18 січня 2013 року Папа Римський Венедикт XVI підніс Апостольський екзархат УГКЦ у Великобританії до гідності єпархії під назвою Лондонська єпархія Пресвятої Родини для українців візантійського обряду.

19 січня 2013 року Папа Венедикт XVI підніс Апостольський екзархат для українців-католиків у Франції до гідності єпархії з назвою Єпархія святого Володимира Великого в Парижі.

13 лютого 2014 року шляхом виокремлення з Одесько-Кримського екзархату, утворено Одеський Екзархат УГКЦ з осідком в м.Одесі, та Кримський Екзархат з осідком в м.Сімферополі.

2 квітня 2014 року шляхом виокремлення з Донецько-Харківського екзархату, утвоорено Донецький Екзархат з осідком у м.Донецьку, та Харківський Екзархат з осідком у м.Харкові. 

ВЕРХОВНЕ АРХИЄПИСКОПСТВО В УКРАЇНІ ПОДІЛЕНО НА ТАКІ ЄПАРХІЇ ТА ЕКЗАРХІЇ:

  1. Київська архиєпархія, яку очолює Верховний Архиєпископ Києво-Галицький Святослав (Шевчук);
  2. Львівська митрополія - Архиєпископ і Митрополит Ігор (Возьняк); Єпископ-помічник - Владика Венедикт (Алексійчук); 
  3. Івано-Франківська митрополія - митрополит Володимир (Війтишин); Єпископ-помічник - Владика Йосафат (Мощич); 
  4. Коломийсько-Чернівецька єпархія - Єпарх Василь (Івасюк);
  5. Самбірсько-Дрогобицька єпархія - Єпарх Ярослав (Приріз); Єпископ-помічник - Владика Григорій (Комар); 
  6. Тернопільсько-Зборівська митрополія - митрополит Василь (Семенюк); Єпископ-помічник - Владика Теодор (Мартинюк); 
  7. Бучацька єпархія - Єпарх Дмитро (Григорак);
  8. Стрийська єпархія - Єпарх Тарас(Сеньків); Єпископ-помічник - Владика Богдан (Манишин); 
  9. Сокальсько-Жовківська єпархія - Єпарх Михаїл (Колтун);
  10. Донецький екзархат - Екзарх Степан (Меньок);
  11. Харківський екзархат - Екзарх Василь (Тучапець);
  12. Одеський екзархат - Екзарх Михаїл (Бубній);
  13. Кримський екзархат - Адміністратор Михаїл (Бубній);
  14. Луцький екзархат - Екзарх Йосафат (Говера).

Автономний статус зберігає Мукачівська єпархія ГКЦ, яка формально є окремою Церквою свого права і не підпорядкована Главі УГКЦ. Мукачівською єпархією з осідком в Ужгороді керує Владика Мілан (Шашік).

ПОЗА МЕЖАМИ УКРАЇНИ ДО ВЕРХОВНОГО АРХИЄПИСКОПСТВА ВХОДЯТЬ:

  • у Польщі Перемишльсько-Варшавська греко-католицька митрополія, яка нараховує понад 100 парафій. Число вірних перевищує 300 тисяч. До її складу входять Перемишльсько-Варшавська архиєпархія та Вроцлавсько-Ґданська єпархія;
  • у Західній Європі дві єпархії, - у Франції та Великобританії, - та апостольський екзархат для українських греко-католиків у Німеччині та Скандинавії;
  • у Північній Америці дві греко-католицькі митрополії: 
  1. США - Філадельфійська ми трополія, яка складається з чотирьох єпархій: у Філадельфії, Пармі, Чикаґо і Стемфорді;
  2. Канада - Вінніпегська митрополія, яка складається з п’яти єпархій: у Вінніпегу, Едмонтоні, Нью-Вестмінстері, Саскатуні й Торонто.

Крім того, існують єпархії УГКЦ в Буенос-Айресі (Арґентина), Куритибі (Бразилія) і Мельбурні (Австралія). Українські греко-католики мають також вікаріат у Румунії, громади у Литві (Вільнюс), Латвії (Рига, Даугавпілс та Резекне), Естонії (Таллінн), Молдові (Кишинів), Австрії, Параґваї, Венесуелі, Португалії, Італії, Іспанії, Греції, Швейцарії, Бельгії, Казахстані та Росії.

Згідно рішення Синоду єпископів Української Греко-Католицької Церкви Одесько-Кримський екзархат розділяється на дві частини — Одеській та Кримський екзархати.

У складі Одеського екзархату залишаться Одеська, Миколаївська, Херсонська та Кіровоградська області з осідком в Одесі. До складу Кримського екзархату входить — АР Крим та місто Севастополь. Осідок Кримського екзарха буде знаходитися у Сімферополі.

Це рішення Синоду єпископів УГКЦ було офіційно проголошено 13 лютого 2014 року у Ватикані після узгодження цього канонічного акту з Апостольською столицею.

 

Екзархальна Курія складається з:

  • Екзарха 
  • Протосинкела
  • Канцлера
  • Нотара 
  • Керівника проектного відділу

 

Протосинкелом Одеського екзархату є о. д-р Андрій Танасійчук

Канцлером Одеського екзархату є о. д-р Микола Слободян

 

В Одеському екзархаті працюють ради:

  • Пресвітерської ради
  • Ради екзархальних радників

 

У складі Одеського екзархату працюють наступні комісії:

  • Катехитична комісія
  • Літургійна комісія
  • Комісія у справах мирян
  • Комісія у справах молоді
  • Комісія у справах родини

 

В Одеському екзархаті працює:

  • Екологічне бюро

 

В Одеському екзархаті працює Церковний трибунал

Судовий вікарій Одеського екзархату о. д-р Микола Слободян