• 028.jpg
  • 029.jpg
  • 031.jpg
  • 032.jpg
  • 033.jpg
  • 034.jpg
  • 035.jpg
  • 036.jpg
  • 037.jpg
  • 038.jpg
  • 039.jpg
  • 040.jpg
  • 041.jpg
  • 042.jpg
  • 043.jpg
  • 044.jpg
  • 045.jpg
  • 046.jpg
  • 047.jpg
  • 048.jpg

Всесвітлішим та Всечесним Отцям,

Преподобним Ченцям і Черницям,

Возлюбленим у Христі братам і сестрам Одеського та Кримського екзархатів,

Всім людям доброї волі!

 

Христос Рождається!

 

Таїнство бачу я дивне й преславне: небом стає вертеп, престолом херувимським - Діва, оселею - ясла, в яких лежить неосяжний Христос Бог. Його, оспівуючи, величаємо”.

(Ірмос свята Різдва Христового)

 

У цей Різдвяний день, коли християнський світ за юліанським календарем віддає честь і похвалу Божому Синові, прагну і я, як Ваш Владика та Пастир, звернутись до Вас із цим привітальним та святковим словом! Нехай воно допоможе всім нам ще раз замислитись і побачити це дивне й преславне таїнство Христового народження, гарно його пережити, а можливо, і вперше його заново для себе відкрити!

Словами вищесказаного літургійного тексту з ірмосу свята, Церква хоче передати нам велику правду Божої Любові та Милосердя до людини. В ньому оспівується про те, як Неосяжний Господь, задля того, щоб бути ближче людини, міняє навіть лад природи - маленький вертеп стається небом, бо до нього навідався сам Господь; маленька дівчинка з Назарету – Діва, стає херувимським престолом, тобто переймає функцію невидимого ангела з небес і стає на землі видимим і живим носієм величі та слави Божої; а вбогі, вузенькі ясла, стаються Господньою оселею, бо в них спочиває неосяжний і безмежний Христос Бог!

У кожного з нас може виникнути запитання: для чого це все робить Господь? Чому Він, який сотворив на свій образ і подобу людину, яка через гріх Адама і Єви вибрала іншу дорогу — життя без Бога, захотів прийти в цей світ і прийняти людське тіло? На це запитання, мої Дорогі, є тільки одна відповідь. Господь хоче бути біля людини і з людиною!

 Однієї з останніх неділь року, що передують Різдвяним святам, під час Божественної Літургії, ми мали змогу чути дуже цікавий фрагмент Євангелія, а саме — притчу про запрошених на велику вечерю - бенкет, який приготував Господар для своїх друзів. Приготував саме для тих, із ким захотів поділитися особистою радістю і приємністю, кого знав і від кого очікував взаємності і присутності на святі. Натомість, як ми чули, вони цим запрошенням проігнорували, відкинули його, і кожен знайшов для себе якесь оправдання.

Щось подібне з народженням Ісуса Христа. Бачимо відмову людини прийняти Його до своєї оселі-дому, «…бо не знайшлося їм місця в заїзді» (Лк 2, 7). Бачимо ситуацію, коли людина відвертається, а навіть більше — відмовляється від Бога, як це було у випадку запрошених гостей (пор. Лк 14, 18–20) або як це зробили навіть найближчі учні Христові - апостоли — “не знаю цього чоловіка, про якого кажете” (Мр 14, 71).

Схоже відбувається і нині, незалежно від континенту чи країни. Світ не хоче жити і творити разом із Христом, а в житті багатьох людей немає місця для Господа; на Його запрошення дуже часто відповідають: у мене є важливіші справи, немає часу, не зараз, можливо, на старості літ і т.д. Теперішній світ хоче давати на все відповіді, хоче показати людині інші, але, на жаль, тимчасові цінності. Тому Різдво, власне, і є тим Днем, коли Церква прагне пригадати всім без винятку, що Ісус Христос прийшов, щоб бути поряд із кожним. Бути біля того, хто подорожує, бути біля того, хто далеко на морі, бути біля того, хто хворіє, бути біля того, хто самотній або полонений...

Господь не змучується нами, нашою зайнятістю та увагою до інших справ, нашою байдужістю на Його запрошення до християнського життя, як не дивно, але навіть нашою грішністю. Бачимо, що Він постійно шукає людину, ту одну, яка живе у великому світі і може відчувати самотність, байдужість інших, може почуватись непотрібною та незручною для багатьох! Шукає кожного, хто, може, “покалічений” життям, “осліплений” іншими тимчасовими цінностями або проблемами й переживаннями і тому не бачить Божої любові та Його близької і щоденної присутності.

Христос, говорячи слова «прийдіть до мене всі втомлені та обтяжені, і я облегшу Вас» (Мт 11, 28), хоче піднести нашу людську гідність, яку так часто й сильно хочуть затоптати в нинішньому так зматеріалізованому та егоїстичному світі! Прийшовши на землю, Він ще раз показав, якою важливою для Нього є кожна особа, а живучи у світі, свідчив, що готовий розділити з людиною кожну її мить, радість, труднощі та тривоги. Також і сьогодні через присутність у Пресвятій Євхаристії Він не залишає світу, який сотворив, і постійно очікує нашої відповіді на запрошення прийти на Його бенкет – Святу Літургію.

Та чи ми цього хочемо і якою є наша відповідь? Із певністю прагнемо бути радісними, але часто забуваємо, Хто саме є джерелом правдивої радості, «щоб була у вас моя радість і щоб ваша радість була повна» (Йо. 15,11); прагнемо миру і внутрішнього спокою, але так рідко звертаємося до Того, хто дає нам цей мир, «мій мир даю вам; не так як світ дає, даю вам його» (Йо. 14, 27)...

Із цим різдвяним днем варто кожному християнинові, чи то наших південних Екзархатів, священнослужителю, мирянину, богопосвяченій особі, чи кожному, хто слухає це привітання або читає його в ЗМІ, поставити собі ці запитання. Навіть не маючи готової відповіді на них, вважаю, зробимо перший крок назустріч Христові; розпочнемо внутрішню й особисту переміну, без якої неможливо зрозуміти того, що зробив наш Господь Ісус Христос, коли став Чоловіком.

Дорогі мої священики, монахи і монахині, миряни, дорога моя батьківська родино, хочу всім Вам побажати, щоб у цей Різдвяний період збільшилася віра в те, що Христос-Світло – поборює темряву, що Христос-Любов – перемагає ненависть, що Христос-Надія – додає відваги нашому українському народу в нелегкий час випробувань і становлення державності.

Нехай через Різдвяні свята наші серця стануть яслами, у яких зможе замешкати Божий Син, а 2018 рік буде нагодою знову пережити і відчути Божу присутність та воздати хвалу Всевишньому Богу!

Благословення Господнє на Вас!

 

Христос Рождається!  Славімо Його!

 

+ МИХАЇЛ (БУБНІЙ)

Екзарх Одеського Екзархату та

Адміністратор Кримського Екзархату УГКЦ

 

 

Дано в Одесі

при Катедральному храмі св. Андрія Первозванного

дня 1 січня 2018 р.Б.