• 049.jpg
  • 050.jpg
  • 051.jpg
  • 052.jpg
  • 053.jpg
  • 054.jpg
  • 055.jpg
  • 056.jpg
  • 057.jpg
  • 058.jpg
  • 059.jpg
  • 060.jpg
  • 061.jpg
  • 062.jpg
  • 063.jpg
  • 064.jpg
  • 065.jpg
  • 066.jpg
  • 067.jpg
  • 068.jpg

Волонтерський простір «DoBro», що діє у Львові при Релігійній Місії «Центр Студентського Капеланства» ЛА УГКЦ наприкінці серпня проводив табори для дітей на Кіровоградщині. Їхня назва – «Мрійники» (на основі казки Антуана де Сент-Екзюпері «Маленький принц»).

Табори відбулися під керівництвом досвідчених волонтерів – Карпи Богданни, Зачкевич Іванни, Сепика Романа та Магеровського Любомира, що є студентами різних навчальних закладів м. Львова.

Перший табір відбувся у м. Кропивницькому на парафії Різдва св. Івана Хрестителя з благословення пароха о. Івана Третяка, декана Кіровоградського. У проведенні табору дуже посприяв сотрудник храму – о. Іван Ментинський, який взяв на себе всю адміністративну частину та проводив катехитичні науки для дітей.

Другий табір проводився у с. Червоновершка Кіровоградської області у храмі Переображення Господнього. Адміністратор храму, о. Арсеній Козар також максимально посприяв проведенню табору на цій парафії.

Таборова програма кожного дня складалася з:

  • Літургії, на якій діти вчилися співати;
  • бансів – танцювально-рухливої частини;
  • лекційної частини, де волонтери показували міні-сценку уривку твору;
  • катехитичних наук, які проводив священик;
  • майстер-класів творчо-патріотичного змісту;
  • великих та малих ігор, які містили в собі елементи фізичного, духовного та психологічного відпочинку.

Окрім загального розпорядку діти могли поспілкуватись з волонтерами та священиком у поза таборовий час, що формувало довіру та скріплювало дружній зв’язок з Богом та церквою.

Волонтери запропонували дітям подорожувати разом з Маленьким принцом. Протягом чотирьох днів діти розглядали проблематику планет поміркованого короля, шанолюба та ділової людини. Катехитична частина розроблялась на основі загальної теми, а також підтеми окремого дня. Під час проведення майстер-класів діти відтворювали своє бачення завдання, а потім пояснювали, що це означає (що є надзвичайно важливо!). Кожна гра формувала команду, яка разом може подолати всі труднощі. Після завершення табору діти підготували в подяку волонтерам подарунки-сюрпризи, що свідчить про важливість проведеного часу і його вагоме значення в життя кожного учасника табору.

Загалом у Кропивницькому участь у таборі взяли близько 30-ти маленьких мрійників, а в Червоновершці на кількаденні забави завітали близько 14-ти дітей.

Вражень учасників та організаторів табору не описати словами. Ось деякі коментарі організаторів та дітей.

Роман Сепик, студент 5-го курсу НУ «Львівська політехніка», волонтер простору DoBro:

«Чекаючи табору, мене мучили думки чи справді я буду потрібний там, і чи він мені потрібний. Я мав багато сумнівів у самому собі, в тому що я роблю...але, тільки вирушивши в дорогу з такою крутою компанією, все як рукою зняло. Я справді зрозумів, що я з тими людьми, з якими маю бути в цей час, і нас веде Господь. З цього моменту сумніви і невизначеність змінились на радість і очікування чогось справді кльового.

За весь час, я отримав набагато більше, ніж сподівався. Найкраще з усього, це ті незабутні миті щастя, які пам’ятатиму все життя, і не зможу передати словами. Кожен день був не схожий на інший, кожного дня діти змінювалися, також змінюючи цьому і нас, аніматорів та отців. За ці таборові дні я дуже полюбив та прив’язався до всіх учасників та організаторів, і зараз я дуже сумую за ними та чекаю, щоб знову всіх обійняти. Для мене це надзвичайно крутий досвіт, і не побоюсь сказати, що як наркотик, хочу ще і ще таких людей (маленьких і великих), таких митей щастя і просто надзвичайного, хоч і не завжди легко проведеного часу».

о. Іван Ментинський, сотрудникхраму парафії Різдва св. Івана Хрестителя:

«Цьогорічні «Веселі канікули з Богом» – «Мрійники» подарували радість дитинства. Цей незабутній час є яскравим світлом в повсякденності. Це незабутні спогади від мандрів у світ мрій, дитинства та фантазій. Подорож із Маленьким Принцом планетами та зустріч із Мудрим Королем, Шанолюбом, Ділком та таке просте, але цілком серйозне здивування від щирого серця: «дивні ці дорослі». І просте питання на завершення мандрівки, чи живе у мені, в моєму серці мрійник? Чи не загубилася та здатність мріяти серед турбот повсякденності?

Не залежно від віку, всі мали можливість поринути у чарівний світ дитинства, уяви та пригод. Першого дня територія навколо церкви перетворилася на острів з пошуку скарбів, де потрібно було проявити фантазію, витримку, сміливість як особисту, так і всієї команди. А вже наступного дня всі учасники табору стали сміливими моряками і відважно вступили в морський бій із справжніми водяними ядрами. І навіть перемогли командною роботою Невловимого Розбійника. Зрештою, в такий жаркий день, всі були мокрі, а емоції радості аж переповнювали. Третього дня всімали можливість спробувати себе в ролі шукача скарбів Індіана Джонса проявивши свою увагу, командну співпрацю та щиру дружню підтримку.

Але найважливіше те, що цей табір засіяв у серця добре насіння, яке принесе свій плід у відповідний час. Але хоч ззовні все залишилося наче без змін, та в серці багато що змінилося, бо для одних стало відкриттям, що навіть будучи тридцятилітнім, можливо віднайти в своєму серці дитину, так самояк і в 12 чи 15 років можна забути, як це мріяти, як це бути вільним птахом і летіти на крилах уяви ген аж за небокрай і дальше зір…

Коли ж прийшла мить від’їзду, обійми були такі щирі, а слова подяки такі теплі… І хоча пройшов час уже після табору, та скажу словами малої дитини, яка побачивши таборят так щиро і радісно сказала : «Я знаю їх! Вони мої друзі! Ми всі друзі!»

Приємно бачити як поступово діти стають ближчими, щирішими одне до одного. Хоч не одразу, та поступово зникають упередження одне до одного.

Цей табір Божою Благодаттю та через працю аніматорів змінив нас, і тепер ми всі, чи то малі, а чи дорослі, з нетерпінням чекаємо нових зустрічей; сумуємо, бо довелося прощатися, але мріємо про нові зустрічі та з нетерпіння чекаємо нових пригод!!!»

Волонтери висловлюють щиру подяку о. Івану Третяку, за дозвіл проводити даний захід на парафії у Кропивницькому, а також о. Івану Ментинському за допомогу в адміністративних і катихитичних питаннях та активну участь у проведенні часу з дітьми.Також щира подяка о. Арсенію Козару та жителям Червоновершки за допомогу в організації та проведенні табору.

 

Довідка: Волонтерський простір DoBro, що діє при Центрі Студентського Капеланства ЛА УГКЦ, створений в березні 2016 року. Мета проекту – праця з молоддю, виховання в молодої людини почуття відповідальності за Україну та все, що в ній відбувається; духовний, соціальний, культурний, спортивний розвиток та активний відпочинок; налагодження мостів дружби та спілкування зі сходом України. Напрямки діяльності: сиротинці (праця з дітьми-сиротами на Львівщині) та табори (щоквартальні програми для дітей на східних та центральних теренах України, та у Львові).

 

 

Гнип Наталка, студент 6-го курсу НУ «Львівська політехніка»,

учасник волонтерського простору DoBro,

працівник Центру Студентського Капеланства ЛА УГКЦ