• 022.jpg
  • 023.jpg
  • 024.jpg
  • 025.jpg
  • 026.jpg
  • 027.jpg
  • 028.jpg
  • 029.jpg
  • 030.jpg
  • 031.jpg
  • 032.jpg
  • 033.jpg
  • 034.jpg
  • 035.jpg
  • 037.jpg
  • 038.jpg
  • 039.jpg
  • 040.jpg
  • 041.jpg
  • 042.jpg

 «Німий та глухий душе! Наказую тобі:

вийди з нього й не входь більше в нього».

Всечесні отці, преподобні сестри-монахині, дорогі в Христі брати і сестри тут присутні, дорогі та любі брати і сестри, що єднаєтесь з нами через сучасні засоби комунікації.

Сьогоднішня неділя, четверта неділя Великого посту, говорить нам про уздоровлення, а вірніше, про вигнання біса з молодого юнака. І цей дух називається глухий та німий. Батько підходить до Ісуса і каже: Учителю, Господи, якщо можеш його вигнати – зроби це. Ісус каже: «Все можливе тому, хто вірує». Тоді наказує, і цей дух виходить.

Як же ж ця подія оздоровлення юнака від німого і глухого духа відображається в сьогоденні! Яка вона нам близька! Давайте роздумаємо над цим уривком Євангелія. Він, можна сказати, є дуже актуальним у сучасному світі. За допомогою яких органів людина спілкується з Богом? Міжлюдський діалог, через які чуттєві органи відбувається? Через слух та уста. Спочатку дитина чує, як її мама чи тато, чи бабця чи дідо вчить молитви, розказує про Бога; спочатку дитина сприймає своїми вухами науку і молитву, а потім устами починає Його прославляти.

Що зараз властиво відбувається на цій молитві, дорогі брати і сестри? По-перше, ми слухаємо Бога; слухаємо Його слово. Якими чуттєвими органами – вухами. Вони в нас відкриті, ми чуємо Слово Боже, спільну молитву Церкви, ми чуємо пояснення Святого Писання. Але не тільки чуємо – ми активно включаємося в цю молитву і своїми устами прославляємо Бога, спілкуємося з нашим Творцем. Чому таким небезпечним є цей дух німий та глухий? Тому що він забирає у нас спілкування. Він перешкоджає діалогові людини з Богом і між людьми.

Сьогоднішня ситуація з цією епідемією коронавірусу зупиняє людство, зупиняє кожну сім’ю, зупиняє сполучення між країнами, континентами. Можна сказати, Господь зупиняє це дуже бурхливе наше життя. Життя, в якому здавалося б людство вже осягнуло айсбергу розвитку цивілізації. Людина почала відбирати в Бога корону. Думаю, невипадково назвали цей вірус - КОРОНАвірусом. (Звісно, якщо дивитися під мікроскопом, то цей новий вірус виглядає начебто одітий в корону). Давайте подумаємо, що символізує корона? Владу і велич. А кому належиться найвища влада і велич? Богові! Як ми розпізнаємо короля? По короні. А хто творить короля чи царя? Його підвладні натягують йому корону і визнають його царем. І раптом, коли людина на вершині розвитку цивілізації, сучасних технологій, починає знімати корону з Господа Бога і вкладати на свою голову, приписуючи собі владу і царювання, Господь торкається маленьким невидимим вірусом, і все неначе зупиняється.

Знаєте, я думаю, що можна все простити, і Бог в своєму милосерді прощає нам дуже багато. Прощає те, що людина відвертає свої очі від Нього, перестає молитися, знімає ікони і хрести зі своїх стін, видаляє Бога зі школи, забороняють молитися, видаляють Бога з країни, не дозволяють офіційно молитися і визнавати свою віру. Це, і ще багато інших прогрішень Бог може простити. Але коли людина почала займатися маніпуляцією над людськими ембріонами – цим найціннішим скарбом, який є серед Божого створіння; ембріоном, який має душу і тіло та сотворений на образ і подобу Божу; почала займатися клонуванням; коли людина почала маніпулювати своєю генетикою – Бог зупиняє весь світ. Напевно, після старозавітного всесвітнього потопу, цього катаклізму, що стався за Ноя в Старому Завіті, людство не пам’ятає таких зупинок. Після потопу – це вперше, коли ритм життя людства так сповільнюється; закриваються континенти, закриваються кордони, припиняються великі скупчення людей. Людина осягнула дуже багато. Винайшла літаки, машини, роботів, які допомагають людині і навіть її заміняють, комп’ютерні технології, танки, ракети. Протягом історії людства вже були епідемії різного роду. Вони могли зупинити частину людства, якийсь континент, країну, але не весь світ. І тепер немає значення, чи багата країна, чи бідна, чи президент, чи простий робітник. Цей вірус зупиняє пересування людей і закриває їх по своїх домівках на тзв. карантин.

У книзі пророка Ісаї в 26 розділі у 20 вірші наче сказано про сьогоднішній день. Устами пророка Господь звертається: Народе мій! Увійди в свою світлицю, зачини за собою двері і чекай, бо Господь виходить зі свого місця, щоб покарати мешканців землі за їхні провини. Господь виходить карати не один континент, а все людство. Тому що людина стягнула цю корону, яка належить Господу, і хотіла накласти на свою голову і сказати: «Я без Бога можу все».

Свого часу філософ Ніцше казав, вивісивши табличку на університеті з написом «Бог помер», і підписався. Потім дивиться, а хтось інший написав: «Ніцше помер». А під цим написом підпис: Бог. Господь не може померти, дорогі у христі. Але Він сьогодні у своєму милосерді показує людству і кожному з нас певний знак і хоче, щоби людина не знімала корони, яка належиться саме Йому. Від створення людства і аж по сьогодні була і є така тенденція в людини щоб забувати про свого Творця, відходити від Нього, знімати цю корону і накладати її на себе, або на когось іншого, наприклад на сили природи. Пригадуєте, наші предки поклонялися силам природи – місяцеві, сонцю. Це є ідолопоклонство. Потім прийшли різні ідеології. Ми з вами є свідками ідеології марксизму-ленінізму, де корону, що належиться Богові, вкладають на великих ідеологів. Пригадуємо всі ту систему, яка називається СРСР. Цю безбожну державу, яка хотіла відкинути Бога і одягнути собі цю корону царювання. Де є сьогодні СРСР? Де ідеологи, які боролися проти Бога? Цей рік є дуже надзвичайним, дорогі брати і сестри. Знаєте, з однієї сторони прикро, що не можемо збиратися разом, що дуже багато зараз моляться з нами при помочі сучасних технологій. Але з іншої сторони моє серце радіє, знаєте чому? Тому, що це перший Великий піст, який справді є постом. Йдучи по вулиці, чи в перший тиждень великого посту, чи тепер, чи, дасть Бог, у Страсний тиждень буду йти, не чути гучних забав і гучної музики. Це справді є велика Божа благодать. Господь сказав: «Цей рід виганяється молитвою і постом».

Людство сьогодні є глухе і німе. Людство закрило вуха, щоб не слухати Бога, та свої уста, щоб Його не прославляти. А цей дух нічим не можна вигнати, тільки молитвою і постом, як ми чули у сьогоднішньому Євангелії. Господь так розпорядився, що весь світ сьогодні постить. Ресторани закриті, розважальні заклади закриті, гучної музики не чуємо. Ця Божа благодать хоче зцілити все людство. Це є час, коли кожен з нас повинен корону, яка належиться Богові, принести, і знову поставити на трон Божий.

Молімось, щоби Господь Бог був милосердний до кожного з нас, і до кожного, хто хотів забрати в Бога владу, щоб царювати у світі. Господь показуючи свою велич, показує також свою любов. Хто має вуха слухати – нехай слухає. Хто має очі, щоб бачити – нехай бачить. Але хто має уста, щоб говорити – мусить говорити. І найгучнішими меседжами, які зараз можуть бути від Бога – це через уста Церкви. Церква зараз мусить дуже голосно говорити «покайся, навернися». Бо влада і царювання належить Богові. Цей дух виганяється молитвою і постом. Дух глухоти і німоти, який запанував у світі, ми можемо вигнати лише молитвою і постом, що ми з вами робимо. Молімося разом зі Святішим отцем Папою Франциском, молімося кожен зокрема вдома, в домашній церкві. Молімося і постімося, а Боже змилування напевно прийде.

Слава Ісусу Христу!

 

+ Михайло Бубній,

Екзарх Одеський