• 013.jpg
  • 014.jpg
  • 015.jpg
  • 016.jpg
  • 017.jpg
  • 018.jpg
  • 019.jpg
  • 020.jpg
  • 021.jpg
  • 022.jpg
  • 023.jpg
  • 024.jpg
  • 025.jpg
  • 026.jpg
  • 027.jpg
  • 028.jpg
  • 029.jpg
  • 031.jpg
  • 032.jpg
  • 033.jpg

Українська традиція  писати писанки, крашанки («галунки») сягає своїм корінням ще в сиву давнину. На кольоровій поверхні писаного восковими знаками яйці, прочитуються дохристиянські вірування та Христове Воскресіння. Для людей, не обізнаних з секретами розпису писанки,  може здатись, що це справа складна і не кожному під силу. Однак, писанку пишуть не руки, а душа. Наші предки завжди молились перед тим, як братись за будь-яку роботу і тому в усьому були добрими майстрами.

Писанка - це не просто декороване яйце, а наш традиційний витвір мистецтва, унікальний артефакт української культури.  Розписували  галунки у останній тиждень Великого посту. Для цього потрібно було яйце, писачок  (спеціальний інструмент для розпису), звичайний олівець, свічка та барвники. Освячена у Великодню ніч писанка є символом перемоги життя над смертю.

Підтримуючи українські стародавні традиції писанкарства, парафія Вознесіння Господнього УГКЦ м. Одеса, організувала майстер-клас, у якому могли взяти участь усі охочі. І діти, і дорослі з радістю провели час, навчаючись писанкарству.  Олеся Чайківська, заступник директора НВК ім. «В.Чорновола» м. Южне, ознайомила всіх присутніх з усіма тонкощами писанкарства.

Писанки й сьогодні наповнені віковічним соком, символізмом, зберігають регіональний колорит і передають ще низку нерозгаданих тайн.

 

Прес-служба Одеського екзархату

матеріали: Зоряна Сиротюк