• 080.jpg
  • 081.jpg
  • 082.jpg
  • 083.jpg
  • 084.jpg
  • 085.jpg
  • 086.jpg
  • 087.jpg
  • 088.jpg
  • 089.jpg
  • 090.jpg
  • 091.jpg
  • 092.jpg
  • 093.jpg
  • 094.jpg
  • 095.jpg
  • 096.jpg
  • 097.jpg
  • 098.jpg
  • 099.jpg

Українська традиція  писати писанки, крашанки («галунки») сягає своїм корінням ще в сиву давнину. На кольоровій поверхні писаного восковими знаками яйці, прочитуються дохристиянські вірування та Христове Воскресіння. Для людей, не обізнаних з секретами розпису писанки,  може здатись, що це справа складна і не кожному під силу. Однак, писанку пишуть не руки, а душа. Наші предки завжди молились перед тим, як братись за будь-яку роботу і тому в усьому були добрими майстрами.

Писанка - це не просто декороване яйце, а наш традиційний витвір мистецтва, унікальний артефакт української культури.  Розписували  галунки у останній тиждень Великого посту. Для цього потрібно було яйце, писачок  (спеціальний інструмент для розпису), звичайний олівець, свічка та барвники. Освячена у Великодню ніч писанка є символом перемоги життя над смертю.

Підтримуючи українські стародавні традиції писанкарства, парафія Вознесіння Господнього УГКЦ м. Одеса, організувала майстер-клас, у якому могли взяти участь усі охочі. І діти, і дорослі з радістю провели час, навчаючись писанкарству.  Олеся Чайківська, заступник директора НВК ім. «В.Чорновола» м. Южне, ознайомила всіх присутніх з усіма тонкощами писанкарства.

Писанки й сьогодні наповнені віковічним соком, символізмом, зберігають регіональний колорит і передають ще низку нерозгаданих тайн.

 

Прес-служба Одеського екзархату

матеріали: Зоряна Сиротюк